Влаштовуючись на роботу, ми думаємо про те, чи достатньо ми компетентні, і геть не зважаємо наскільки ми є привабливими. А якщо наша краса все ж впливає на працевлаштування і не тільки?
Існує багато думок щодо того, у який спосіб деякі люди отримують роботу, визнання та прихильність. Часом це непотизм 一 явище, коли діти відомих батьків ідуть їхнім шляхом, бо їхні батько або мати вже відомі (до прикладу, Лілі-Роуз Депп звинувачують у непотизмі, коли вона почала працювати моделлю та акторкою, бо її тато 一 Джонні Депп, відомий голлівудський актор). А деколи це і pretty privilege 一 концепція, суть якої полягає в тому, що фізична привабливість людини має вплив на її економічний, політичний та соціальний стан. Простіше кажучи, чим привабливішою є людина, тим швидше вона досягне успіху в певній сфері. Ідеться про конвеційну красу, тобто таке світосприйняття краси, яке зараз є актуальним. Якщо кілька тисяч років тому заради краси збривали брови та зістригали волосся, щоб лоб здавався більшим, то сьогодні це здаватиметься як мінімум дивним.
Що відбувається в теорії?
Але чи справді краса впливає на успіх? У 2006 році Маркус Мобіус і Таня Розенблат провели дослідження під назвою «Чому краса має значення», у якому вони намагалися встановити зв’язок між привабливістю та оплатою праці. Студентів та аспірантів у Тукумані (Аргентина) поділили на дві групи: працівників та роботодавців. Працівники впродовж 15 хвилин проходили лабіринти на комп’ютері, а роботодавці оцінювали продуктивність і встановлювали заробітну плату відповідно цьому. Дослідники виділили три канали через які фізична привабливість робітника позитивно впливає на оцінку праці роботодавцем:
- канал впевнености (фізично привабливі робітники були впевненими в собі і це збільшує заробітну плату під час усної взаємодії);
- канали усних та візуальних стереотипів (обидва канали стереотипів впливають на переконання роботодавців: роботодавці (помилково) очікують, що привабливі працівники працюватимуть краще, ніж їхні менш привабливі колеги, як під час візуальної, так і під час усної взаємодії, навіть після контролю індивідуальних характеристик працівника та його впевнености в собі).
Загалом, дослідження показало, що зовнішня привабливість має вплив на оцінку та оплачуваність праці, але якщо керівник та робітник працюють разом довший проміжок часу, то такого впливу буде набагато менше. Дослідники також зазначають, що вони лише моделюють ситуацію, і реальні кадрові працівники можуть бути менш сприятливими до фізичних особливостей претендентів. Цікаво, що було виявлено, що якщо запобігати усному спілкуванню між роботодавцем та працівником, то «премія за красу» буде меншою. Попри те, що pretty privilege може стати перевагою під час відбору на роботу, все ж навички та досвід цінують на роботі більше. Це також підтвердило дослідження Саташі Каназави та Мері Стілл «Чи справді існує премія за красу або штраф за потворність?». У ньому науковці взяли під сумнів існування таких премій та штрафів. Вони спростували гіпотезу про дискримінацію за зовнішністю 一 виявилось, що дуже непривабливі респонденти заробляли більше за непривабливих і навіть більше за привабливих. Але привабливіші працівники можуть заробляти більше не завдяки своїй красі, а завдяки кращому здоров’ю та кращим особистим якостям, які сприяють кар’єрному зростанню.
А що насправді?
Важливо зазначити, що концепція pretty privilege 一 перш за все є лукістською, тобто такою, яка оцінює людей за зовнішністю. І якщо спершу може видаватись, що це невелика проблема, то насправді це не так. У правовому полі лукізм підпадає під дискримінацію за ознакою зовнішности і в деяких штатах Америки (Каліфорнія, Вісконсин, Меріленд, Іллінойс та інші) існують закони, які захищають працівників від цього. Але це в США, а що в Україні? Наразі не існує закону, який безпосередньо б захищав від такого виду дискримінації. Натомість є закон «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», який визначає дискримінацію за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідности, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними. Тобто, на жаль, українці не можуть юридично врегульовувати ситуації, коли їх дискримінують за зовнішністю.
Може здаватись, що це непоширена проблема, проте минулоріч розгорівся скандал за участи Лесі Гасиджак, яка стала в.о. директора Музею Голодомору. Інтернет кишів образливими вигуками щодо зовнішности й того, як музейниця та етнологиня не підходить на таку посаду. Люди, які почали негативно відгукуватися про Лесю Гасиджак, нівелювали її освіту, досвід та науковий доробок. Навіть народна депутатка Мар’яна Безугла доєдналась до гейту очільниці музею. У підсумку Леся Гасиджак подала позов до суду на адвоката Клима Братківського через дискримінацію.
Інакшим було ставлення до Наталії Поклонської у 2014 році. Тоді вона стала прокуроркою в окупованому Криму і стрімко набула популярности через свою миловидну зовнішність. На той момент Крим був окупований майже місяць, але інтернетом ширилося безліч картинок та малюнків із Поклонською. Особливо полюбилась колабораціоністка японцям, які перетворили Поклонську на персонажку аніме:
Попри те, що особисті якості, досвід, навички та інше визначають професійність людини більше за її зовнішність, у масовій культурі короткочасне визнання (або навпаки) можуть отримувати більше ті, хто є конвенційно привабливими. Але це не означає, що краса гарантує хорошу кар’єру, високу заробітну плату та якісне життя.
Взаємозв’язок pretty privilege зі старістю
Прагнення бути красивими часто пов’язане з прагненням відвернути свою старість, ба більше 一 суспільство може бути геронтофобним, як висловлюється дослідниця старости в літературі та авторка подкасту «Правда і кривда» Ангеліна Столітня. Ми боїмося старіти, адже боїмося втратити своє здоров’я, силу та, звісно, красу. Часто ми натрапляємо на дописи штибу «Він/вона старіє, як добре вино» і це йдеться про тридцятирічних людей. Проте передусім це стосується жінок. У 2006 році Вікі Томлін опублікувала дослідження «Вікові та гендерні відмінності у страхах старіння», де виявила, що жінки мають більший страх перед старістю через здоров’я та зовнішність, ніж чоловіки 一 жінки навіть у 2-3 рази частіше висловлювали занепокоєння через зовнішність, ніж чоловіки через інші чинники. Нерідко такі страхи з’являються через стереотипи чи навіювання штибу «Якщо не доглядатимеш за собою, на твоє місце візьмуть молодшу і красивішу», «Кому потрібна така стара діва», «Чоловіки звертають увагу на молодих дівчат».
Інколи страх перед старістю сягає абсурду 一 Тесс Крістіан не усміхалася впродовж 40 років, щоб уникнути появи зморшок (до речі, зірки теж роблять подібне 一 Кім Кардаш’ян зізналась, що намагається не усміхатись, щоб не було зморшок). Хоча насправді швидше зморшки з’являться не через усмішку, а через нездоровий спосіб життя.
Але треба прийняти той факт, що старість 一 це невідворотний етап у нашому житті. Ми боїмося старости, бо зараз спостерігаємо за нашими бабусями і дідусями, але наш досвід обов’язково відрізнятиметься від їхнього, адже ми живемо в іншому суспільстві та інших умовах. І старіти 一 не означає втрачати свою красу (чи то зовнішню, чи то внутрішню).
Pretty privilege 一 це концепція, яка не може працювати або не здатна працювати довго, адже ми завжди розглядаємо людей комплексно, і завдяки зовнішньому вигляду навряд можна чогось досягнути, окрім короткочасного визнання. Загалом, ми цінуємо людей за вчинки та якості. Pretty privilege змушує ганятись за якимось стандартом краси, але він не може гарантувати щастя та успіху.
Джерела
- Markus M. Mobius, Tanya S. Rosenblat. Why Beauty Matters ;
- Satoshi Kanazawa, Mary C. Still. Is there really a beauty premium or an ugliness penalty on earnings?;
- УП КУльтура. Криза у сприйнятті старості: старіння та війна в «Там, де заходить сонце” Олени Пшеничної;
- Vicky C. Tomlin. Age group and gender differences in fears of aging;
- Daily Mail. Meet the woman who says she hasn’t smiled for FORTY YEARS… so she doesn’t get wrinkles.
Авторка: Олеся Петрова
Редакторка: Сніжана Мала
