Поняття того, що є естетичним змінювалось в залежності від епохи. То що наразі ми можемо вважати естетичним і чи є воно взагалі таким?

«Естетика музеїв», «естетика села» чи навіть «естетика куріння» та ще низка інших «естетик», на які можна натрапити, гортаючи соціальні мережі. Деякі з них цілком зрозумілі, але деякі змушують замислитися  — а це точно естетика? І постає цілком логічне питання:  що взагалі ми можемо називати естетикою?

У класичному розумінні естетика — це наука про  мистецтво, про форми прекрасного в художній творчості, у природі та суспільстві. Вона почала свою історію ще за часів античности. Давньогрецька традиція зробила значний внесок  у бачення, що є естетичним. Завдяки розвитку математики (привіт піфагорійцям), натурфілософії, поезії та космологізму давньогрецьке уявлення про естетику пов’язують із золотим перетином, калокагатією (поєднання фізичної краси та духовної досконалости), мімезисом (наслідування митцем чогось/когось), каноном, гедонізмом (насолода) та іншими поняттями. Загалом естетика у ті часи мала не лише споглядальну функцію, а й пізнавальну. Дивлячись на щось прекрасне, людина починає міркувати і перекладати ці ідеали на себе.

Естетика стала самостійною наукою лише у XVIII столітті. До давньогрецької традиції додались інші візії, зокрема це зумовлено міжпредметними зв’язками з психологією, історією, мистецтвознавством, культурологією та іншими дисциплінами. Наприклад, через бажання досягнути досконалості та розвитку особистості, естетики прагнуть уникнути спрощеності. 

Проте естетика у цьому розумінні стосувалась високої культури, тобто культури, доступ до якої обмежений і яка потребує глибокої обізнаності. Візія того, що є естетичним у масовій культурі часто обмежується кількома категоріями.

Краса

Як нам відомо, краса — це суб’єктивне поняття і те, що одна людина вважає красивим, інша може таким не вважати. Ця категорія існує і в класичному розумінні естетики, проте у цьому випадку йдеться тільки про зовнішні характеристики. Наприклад, той чи той об’єкт не має глибокого чи принаймні будь-якого сенсу, проте ззовні він є привабливим; або його сенс відкидають, а  враховують тільки зовнішнє. 

Твори епохи рококо, бароко, Італійського Відродження та імпресіонізму часто можна побачити, ввівши в пошук соціальних мереж «art history aesthetic», «art aesthetic», «dark academia aesthetic» чи подібне.

Зрідка у таких добірках трапляється абстракціонізм чи сучасне мистецтво. Така «естетика» показує  дещо спрощене уявлення про мистецтво загалом, тому часто люди не вважають мистецтвом інші напрямки, адже вони не є візуально привабливими.

Красивим та естетичним можуть вважати і дещо менш привабливу для пересічної людини (і неприйнятним для українців) — так звану «russian/soviet aesthetic». Під цим гештегом у ТікТоці є незліченна кількість відео та фото хрущовок, закинутих будинків чи будівель у стилі бруталізму. Естетизують навіть кримінальні райони Росії. Через призму естетики та краси, люди, які не є жителями пострадянського простору, романтизують Росію і  захоплюються тужливістю та безнадійністю, якими віє від подібних дописів.

https://vm.tiktok.com/ZMMvqU1hn

Так само сприймаються відео штибу «слов’янська естетика» (які здебільшого містять зображення із російської культури) чи «російська естетика» і відповіддю на такі відео є «справжня російська естетика» із відео та фото наслідків російських обстрілів чи окупації. Посилом таких відео не є естетичне задоволення, а намагання звернути увагу на воєнні злочини Росії.

Є ще багато інших речей, які активно естетизують в мережі: куріння, психічні розлади та світові трагедії.

Ностальгія

Нещодавно в ТікТоці стали більш поширеними відео із мелодією українського радіо та підписом «естетика українського села» чи «українська естетика». Ці відео  викликають ностальгію за безтурботним дитинством у селі. Через повномасштабне вторгнення багато людей прагнуть повернутись до довоєнної рутини, дитинства або безпечного місця, і для багатьох це є село. Такий контент змушує ностальгувати за минулим, викликає набагато глибші почуття, аніж просто споглядання красивого,  наштовхує на рефлексії про минуле, дитинство і про неповернення тих часів. 

Є й інші відео, що викликають ностальгію, часто вони мають  музичний супровід, наприклад, із 2000-их, 1990-их і так далі (хоча не завжди аудіо корелюється із епохою). І, як не дивно, глядачі можуть відчувати ностальгію чи думати, що її відчувають, навіть якщо не жили в ту епоху чи не пам’ятають її через юний вік. До прикладу, люди, народжені на початку 2000-их яскравіше пам’ятають кінець 2000-их, проте під час  перегляду відео «естетика моди Y2K» (епоха кінця 1990-их і початку 2000-их) можуть вважати, що яскраво пам’ятають той період і ностальгувати за ним. Інколи такого типу контент називають «ретро-естетика», хоча під «ретро» мають на увазі камери-мильнички чи наручні електронні годинники.

Асоціації

Якщо в дитинстві ми вибирали, хто ми з фей клубу «Вінкс» або яка ми черепаха-ніндзя, то зараз ми часто натрапляємо на відео «Яка ви естетика?». Це трохи схоже на першу категорію, але суть цієї — скласти асоціативний ряд із тими, хто переглядає подібні дописи. Навіть якщо така «естетика» не має нічого спільного із зображеним, глядач, завдяки наведеним картинкам, відео чи музиці, асоціює таку «естетику» із собою. До прикладу відео із підписом «естетика ґранджу» сповнене зображень порваного одягу, вінілових платівок, електрогітари і схожих. Всі ці предмети можуть не асоціювати із ґранджем поодинці чи без цього підпису, проте завдяки поєднанню складається враження, що це і є естетика ґранджу, тому якщо у глядачки/-ча є електрогітара чи вінілові платівки, вони почнуть асоціювати це із собою. Часом такі відео викликають суперечки, бо представники деяких субкультур вважають подібні відео шкідливими,  оскільки вони спрощують чи деформують бачення їхньої субкультури.  Інколи такі «естетики» можуть здаватись навіть абсурдними. У соціальних мережах існують відео «яка естетика цигарок у вас» і біля певної марки цигарок розташовані зображення одягу, аксесуарів, книг та інших предметів, які не стосуються куріння безпосередньо.

Справа в тому, що такі відео можуть створювати рамки власного сприйняття чи стилю життя. Якщо людина асоціює себе з естетикою «dark academia», вона прагнутиме дотримуватись цієї естетики принаймні у соціальних мережах або одягатиме незручний одяг заради дотримання обраної «естетики».

Асоціювати себе з тією чи тією естетикою можна, але ми більше ніж просто набір картинок, наші інтереси можуть бути різноманітними і не обмежуватись добіркою картинок конкретного стилю, яку ми побачили в соціальних мережах.

Попри те, що в сучасності поняття «естетики» значно спростилось, контент із такими «естетиками» може бути корисними у пізнанні чи не всіх видів мистецтва, але з іншого боку він може сформувати неправильне бачення на речі штибу куріння, психічних розладів чи культури.

Авторка: Олеся Петрова 

Редакторка: Сніжана Мала