Як виникає ностальгія та чи є вона корисною
Від 24 лютого 2022 життя всіх українців без перебільшень розділилось на «до» та «після». Ми частіше відчуваємо сум та злість. Дехто може сумувати за своїм минулим життям. І це цілком нормально.
Дехто з нас також може стикається з цим переживанням, коли чує пісню з нульових, що могла стояти на дзвінку у мами. Або коли пригадує часи славнозвісних шкільних щоденників Юлії Тимошенко.
Мова йде про ностальгію.
Про що ми говоримо, коли говоримо про ностальгію
«Треба вам сказати, що я іноді хворію на ностальгію, цебто — у мене з’являється нудьга за батьківщиною», — український тлумачний словник цитує Юрія Яновського. А ще — визначає, що ностальгія є болісною тугою за батьківщиною.
Етимологія дозволяє нам значно ширший погляд: «ностальгія» походить від грецьких слів nostos (повернення) і algos (біль). Цей термін ввів швейцарський медик Йоганнес Хофер. Він вважав ностальгію ледве не смертельною хворобою. І, мовляв, страждають від неї переважно люди, які знаходяться далеко від дому, зокрема солдати в інших країнах. Симптомами цього захворювання, за словами Хофера, були нав’язливі думки про дім, напади плачу, занепокоєння, серцебиття, анорексія та безсоння. Так було у 17-му столітті. Спойлер: він помилявся. Це точно не «неврологічна хвороба переважно демонічної причини».
Однак, впродовж ще 19-го та 20-го сторіч «ностальгію» все ще класифікують як захворювання, маркуючи її то як «психоз мігрантів», то як «меланхолію» та інше.
Сьогодні ж, завдяки дослідженням ностальгію розглядають як самостійне цілком природне переживання. Учасники опитування у США та Великобританії описували ностальгію як переважно позитивну, соціальну та орієнтовану на минуле емоцію, яка містить в собі пригадування теплих та значущих спогадів, як правило, про дитинство чи близькі стосунки. Учасники\ці часто дивилися на пам’ятну подію «крізь рожеві окуляри, пропускали її, можливо навіть захотіли повернутися в минуле. Тож людина почувається сентиментальною — здебільшого щасливою, але з відтінком смутку. Виявилося, що це може допомагати нам у складні періоди: підтримання відчуття сенсу життя є ключовою функцією ностальгії.
Ця розмова (майже) неможлива без Марселя Пруста
Відомо, що одним із механізмів викликання спогадів та, власне, ностальгії, є прослуховування музики. Навіть на пізніх стадіях хвороби Альцгеймера люди можуть пригадати мелодію з дитинства.
Менш ефективним у порівнянні з піснями, але відомим нам із літератури, способом повернутися до станів минулого є так званий феномен Пруста. У романі «У пошуках втраченого часу» герой коштує печиво-мадленку, занурену в чай, що викликає мимовільні автобіографічні пригадування.
Тобто ностальгію можуть провокувати знайомі нам звуки, запахи та смаки.
Як пов’язані невизначеність та ностальгія
Інша річ — ностальгічні тренди у популярній культурі. Особливо помітними вони стали у часи пандемії (пам’ятаєте таку?). Тоді більш ніж половина споживачів\ок повертались до музики, фільмів та шоу часів своєї молодості чи то дитинства. Згодом з’явилися, наприклад, продовження серіалу «Секс і місто» та спецепізод «Друзі: Возз’єднання». Згадаємо і повернення у моду естетики Y2K (так, це про джинси з низькою посадкою у тому числі) та 90-х.
Ностальгію підхоплюють і соцмережі, особливо Tik-Tok. У 2022 році у тренди залітали старі хіти Kate Bush, Madonna, Lady Gaga, Nirvana та інших.
А в українському контексті варто згадати, наприклад, пісні «Сестрички Віки».
Ми схильні використовувати сюжети та образи з минулого, подекуди романтизуючи ту чи іншу епоху. Якщо люди звертаються до ностальгії у складні часи за відчуттям комфорту і передбачуваності, чи може тут критися якась проблема?
Популізм та інші «ізми», яких ми не хочемо
Перша проблема — почуття ностальгії є інструментом популізму. Це може проявлятися у промовах лідерів\ок, які апелюють до спільного минулого, відчуття дому тощо (так-так: «Make America Great Again»). Ностальгія зміцнює спільну соціальну ідентичність і допомагає підтримувати її у групі під час змін, розпаду, краху тощо. Загроза ж полягає у тому, що це також створює антагоністичну ідентичність «ми проти них» і сприяє поляризації суспільства.
Ностальгія впливає на нашу споживацьку поведінку. The Economist згадує про результати дослідження, опублікованого у Journal of Consumer Research. Згідно з їх результатами почуття ностальгії «послаблює бажання людини мати гроші» або, буквально — спонукає купувати купу всього. І якщо ви думаєте, що взуття з телепузиками за 2500$нікому не потрібне, то поспішаємо вас засмутити. Також варто пам’ятати про загальний контекст, симпатизуючи ностальгійний естетиці. Так 2000-ні були більшою мірою «офлайн часами». Водночас тоді так широко не йшлося зокрема про ментальне здоров’я, бодіпозитив та екологію. Тож озираючись назад, не забувайте рефлексувати
Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
