Громадська організація «Плюс Плюс», разом із брендом RBTNK оголосили благодійну ініціативу, яка поєднує фронт із тилом. 

У центрі кампанії — металевий жетон, із перфорацією у вигляді знаків «плюс», що символізує єдність, підтримку та критичну роль комунікації на фронті. 

«Ми хотіли створити не просто жетон, а символ того, що є люди, які чекають, підтримують і пам’ятають», — зазначає Іордан Константініді, бойовий медик та засновник RBTNK.

Чому зв’язок важливий?

Забезпечення якісної комунікації на фронті — невидима лінія, яка дозволяє утримувати підрозділи в єдиній системі. Зв’язок — це точні координати, вчасні накази, виклики евакуації та наведення вогню. 

Ментальне єднання між військовими й тилом — це не лише питання підтримки армії, а й створення єдиного «організму» , де кожен українець, незалежно від місця перебування, розуміє свою роль у загальному спротиві. Воїни, які відчувають підтримку народу, мають мотивацію виборювати суверенітет нашої держави. Щодня наші військові бачать горе та втрати війни на власні очі, тому забезпечення морально-психологічного духу не має відходити на другий план. Усвідомлення того, що їхні зусилля цінують, допомагає зберігати більш стабільний моральний дух.

«Я знаю сотні історій, коли одна фраза в рацію або коротке повідомлення рятувало життя. І знаю історії, коли відсутність зв’язку ставала фатальною. Ми хочемо, щоб голос рідних завжди був поруч, щоб військові мали змогу координувати дії та залишатися в безпеці. Саме тому цей проєкт став реальністю – щоб кожен, хто боронить нашу країну, мав надійний канал комунікації, можливість швидко приймати рішення та знати, що він не сам. Бо занадто багато слів залишилися несказаними, занадто багато повідомлень так і не дійшли до тих, хто мав їх отримати», — Дарина Мариненко, керівниця ГО «Плюс Плюс».

Як формувались війська зв’язку?

Історія зв’язківців в Україні —  це не лише про технологічний прогрес, а й відображення адаптації до нових викликів та постійну боротьбу за власну незалежність. Зв’язок — це невидима, але життєво важлива складова будь-якої армії. Від димових маяків  до сучасних цифрових систем — українські бійці знаходили способи передавати важливі повідомлення в найскладніших умовах. Швидкість та надійність зв’язку допомагали діяти злагоджено, могли вирішувати долю бит та рятувати життя сотні людей.

Одним із важливих пластів української історії є історія Козацтва і саме звідти тягнеться історія створення мереж зв’язку і комунікації між козаками. На початку XVII століття козацькі морські походи проти Османської імперії мали значний вплив на регіональну динаміку та відносини між державами. Вороги приходили й на наші землі, тому вільним воїнам потрібно було вигадати систему оповіщення про наближення небезпеки. Що ж робили Запорізькі козаки?

Козаки робили сторожові пости, обладнані вежами. Сторожова вежа, або «маяк-гляда» розміщували на узвишші за 5–10 кілометрів одна від одної. Там постійно чатував дозорний козак. Щойно він помічав наближення ворогів, негайно підпалював просмолений хмиз, від якого здіймався стовп диму. Цей сигнал передавали від одного поста до іншого, сигналізуючи про пересування ворожих військ. У світлу пору дня візуальний сигнал передавали стовпом чорного диму, який піднімався в небо на велику висоту, а в темну — за допомогою вогнища і заграви від нього. Пункти оповіщення розміщували на комфортній відстані, щоб наступний дозорець міг оперативно передати інформацію по всій території Січі.

Козацькі вежі

Козацькі вежі

Формат комунікації змінила поява телеграфа

У часи Кримської війни (1853–1856), Російську імперію вважали сильною у військовому плані державою, яка може надіслати свої війська куди завгодно. Проте французи та британці все ж вирішили перехопити важіль впливу на Близькому Сході та кинути виклик на той час першій армії світу (як себе позиціонувала Російська імперія). 

Кримська війна стала першою, де використали військовий похідний телеграф. Британців хвилювало, що їхні солдати страждають від холоду. Поприте, що сучасні українці Кримський півострів ніколи не асоціювався з морозами, для Великої Британії це була війна мало не на півночі. Вони залучали допомогу людей через оперативність оповіщення та поширення інформації серед цивільного населення. Саме завдяки цьому  Кримська війна залишилася в історії, серед іншого, як перший досвід медійної війни.

Уроки Гетьманату

За часів Гетьманату з’явилось структуроване відділення, яке відповідало за зв’язок — у штаті кожного армійського корпусу було сформовано по 4 радіотелеграфні сотні. В листопаді 1917 року, Генеральний Штаб Армії УНР мав у своєму складі відділ зв’язку, який існував і в період Гетьманату П. Скоропадського, і в добу Директорії УНР. Відділ зв’язку разом з Генштабом був інтегрований у 1921 році на терени Польщі, де продовжив свою роботу в еміграції.На 1920 рік козаки та старшини підрозділів зв’язку українських військових частин вже мали свої емблеми, причому окремі для телеграфістів та радіотелеграфістів. В українському Генштабі орган керування зв’язком був створений на цілих 2 роки раніше, ніж аналогічне утворення в Червоній Армії.

Майстрині зв’язку в ОУН УПА

Українки в часи Руху Опору (1941—1944) мали чіткі розпорядження у питаннях зв’язку. Усе мало бути цілковито таємно, тобто сучасні засекречені канали зв’язку реалізувались у відданості кожної зв’язківки.

«Нам давали ті грипси, в коси пхали і казали: «Не дай Боже, як вас злапить, щоби ви з’їли, а їм не дали»», — розповіла про свої обов’язки в підпіллі зв’язкова Ганна Герасимків із села Русин Червоноградського (нині — Шептицького)  району Львівської области.

Ще однією важливою роллю жінок у Русі Опору була розвідка. Вони займалися збором інформації про пересування Червоної армії, структуру та діяльність органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також інших радянських військових і воєнізованих формувань. Приховувати пересування головних очільників поставнського руху також припадало на жінок-зв’язківець. Зокрема, вони займались лікування і безпечним переміщенням Романа Шухевича. Шухевич мав серйозні проблеми зі здоров’ям. Його неодноразово возили до лікарів до Львова. Романа Шухевича записували під виглядом якогось сільського діда, аконспірованого, через певні пункти зв’язку. До того ж Шухевич лікувався в Одесі у найкращих курортних спеціалістів по підроблених документах. Всі документи та безпечне перебування також забезпечували тодішні зв’язківці. Фактично весь побут,  уся професійна діяльність забезпечувались зв’язковими.

Сучасний звʼязок

Після Другої світової війни і до здобуття Україною незалежності системи зв’язку покращувались, ставали більш мобільними та оперативними. Основним переломом у розвитку військ зв’язку у 1950-х роках стало виникнення перших пересувних радіостанцій та апаратних зв’язку. Це дозволило військам зв’язку значно підвищити свою мобільність. 

Із розпадом СРСР українська армія потребувала власної реорганізації та повного відходу від стандартів радянської армії: стара техніка, яка постійно виходила з ладу, бо вичерпались дати та ресурси для зберігання. До того ж неосвічений у цьому питанні особовий склад —  не могли повністю розкрити потенціал засобів зв’язку на полі бойових дій. 

Великий досвід війська зв’язку України набули під час забезпечення зв’язку з підрозділами ЗСУ у складі миротворчих контингентів та виконання бойових завдань для підтримання миру.

У 2017 році під час брифінгу начальник військ зв’язку Збройних Сил України — начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу ЗС України генерал-майор Володимир Рапко повідомив, що   до 2020 року всі бойові військові частини ЗСУ перейдуть на оснащення радіостанціями Aselsan. Окремі військові частини та підрозділи продовжать використання радіостанцій Harris, отримані в рамках програми військової допомоги від США. 

У лютому 2020 року, відповідно до реформування військових структур ЗСУ за стандартами та НАТО, Головне управління зв’язку та інформаційних систем Генерального Штабу ЗСУ було переформовано у Командування Військ зв’язку та кібернетичної безпеки Збройних Сил України.

«Початок повномасштабного вторгнення, хоч і застав усі структури зненацька проте дав стимул до оперативного розвитку. Сучасні виклики, які зумовлені переходом провідних країн світу  до концепції ведення міжцентричних війн, перенесенням театру воєнних дій у площину кіберпростору, все більше вимагають від особового складу Військ зв’язку та кібербезпеки Збройних Сил України засвоєння та впровадження новітніх засобів зв’язку та технологій, надання сервісів зв’язку для забезпечення функціонування єдиного інформаційного середовища Збройних Сил України.Досвід воїна-зв’язківця відіграє надважливу роль. Уміння і навички — його невід’ємний інструмент. Всебічна підготовка та розвиток — основна мета зв’язківця, адже ми перемагаємо ворога розумом, умінням та волею.» — коментують роботу з новітніми засобами зв’язку у Міністерстві Оборони України.

Мотивація проєкту

Колаборація Громадської організації ПЛЮС ПЛЮС» та бренду RBTNK є певним зв’язковим елементом через усі історію української боротьби. 

Мета — забезпечити  якісною технікою, щоб ще краще стримувати російську навалу, яка триває вже понад 3 сотні років та припала на не одне покоління українців.

Головна ціль  зібрати 500 тисяч гривень та конвертувати їх у зарядні станції, рації та суміжне обладнання, що допоможе військовим залишатися на зв’язку там, де це життєво необхідно. Проєкт є повністю благодійним та 100% передає на потреби армії. 

Жетон — це символ реальної підтримки для тих, хто ризикує життям заради нашої свободи. Кожен, хто долучається до проєкту, може використати жетон у трьох форматах:

• Залишити собі — як знак причетності до важливої справи.
• Придбати для себе та близької людини — як символ єдності, що не знає відстаней.
• «Підвісити» для військового — передати його захиснику як знак вдячності та підтримки.

Придбати жетон можна за посиланням. Разом із тим його можна «підвісити» для військового, після чого команда передасть артефакт захисникові. 

Про ГО «Плюс Плюс»

Волонтерська спільнота, що об’єднує понад 150 людей з різних міст та країн. Ми працюємо разом, створюючи культуру надійного тилу шляхом реалізації соціальних проєктів та зборів. Ми не просто збираємо кошти — ми створюємо механізми ефективної підтримки.

Про RBTNK  

RBTNK (Really Busy Talented ‘N Kind) — український бренд, заснований Іорданом Константініді під час глобальної пандемії ковіду у 2020 році, щоб підтримати всіх, хто працює попри будь-які перешкоди на їхньому шляху. З початком повномасштабного вторгнення бренд призупинив роботу, а восени 2023 Іордан, вже сержант ЗСУ, перезапустив його, продовжуючи свою місію — підтримувати тих, хто працює задля перемоги над спільним ворогом.

Ліворуч операційна директорка ГО «Плюс Плюс» Ірина Лучко, правруч керівниця ГО «Плюс Плюс» Дарина Мариненко, по центру бойовий медик та засновник «RBTNK» Іордан Константініді.

Матеріал створений у партнерстві з ГО «Плюс Плюс»

Редакторка: Анастасія Перепеличенко