Формуємо розуміння основного «клею» суспільства та імунітету до криз. Суперсила суспільства — виживати та боротися.
14 хвилин, щоб прочитати
Зранку о 10:30, 24 лютого, сусід Андрій стукає у двері Тараса на 3 поверсі. Той відчиняє і питає:
– Що таке?
– В будинку немає укриття, ми тут вирішили з сусідами прибрати підвали і зробити там укриття. Допоможеш?
– Звичайно, вже виходжу.
Через 2 години, силами 12 сусідів о 12:30 на перший час укриття було готове. В наступні дні кожен долучався до вирішення спільних проблем, повʼязанних з підвалом: провести світло, зробити лавки, поставити новий замок і тому подібне. Це все було зроблено впродовж двох днів. Через місяць у сховищі зʼявилися чай, кава, печиво, спальні місця, настільні ігри, миска з водою для домашніх тварин.
Ця історія про період дивовижної синергії суспільства: громадяни обʼєднується перед загрозою, аби подолати її. Кожен бере на себе відповідальність і співпрацює для спільної мети. В цей час відкидаються всі образи і особисті інтереси. Все це — про соціальну згуртованість.
Фундамент згуртованості
Не можна сказати, що в якогось суспільства або є, або немає згуртованості, «дано» або «не дано». Вона присутня у всіх суспільств, проте з різним запасом міцності та потенціалу.
Суспільства які мають слабку згуртованість схильні до великої кількості конфліктів, насилля, недовіри та стагнації. У них слабкі горизонтальні зʼязки (між суспільними групами) та вертикальні звʼязки (груп та державних інституцій). При значній загрозі такі суспільства розпадаються і члени групи (окремі люди/індивіди) або ж цілі групи покидають такі суспільства і переходять в інші.
Натомість, у суспільствах з високим рівнем згуртованості все з точністю до навпаки. Високий рівень довіри, потужні горизонтальні та вертикальні звʼязки. Низький рівень насилля та потенціал до розвитку. Стійкі до загроз, бо швидко мобілізуються для досягнення спільної цілей. Тут індивіди готові жертвувати своїми інтересами заради групових. Таким суспільствам характерна низька конфліктність та висока продуктивність. Чому так? Бо групи та суспільства сприяють індивіду досягати своїх цілей.
Згуртованість не виникає на пустому місці. Її фундаментом є групова динаміка. Батьком терміну називають німецько-американського соціолога та психолога Курта Левіна. Під «динамікою» він мав на увазі активності, процеси, операції та зміни, які відбуваються в групі. Таким чином група впливає на учасників, а учасники на групу. Група змінюється із розвитком учасників групи. Також групи впливають на суспільство. Давайте розглянемо конкретний приклад аби краще зрозуміти:
На одному курсі навчається 200 студентів/ок. Усі вони об’єднані в 5 груп по 40 учасників. На першому році навчання дві студентки (Ліля та Аня) та студент (Тарас) зустрічаються на безкоштовному курсі вивчення японської мови від університету. Вони швидко знайомляться між собою, бо група японської вже давно сформована, всі один/на-одного/ну знають і завжди обговорюють аніме. Лілі з Тарасом не подобається аніме, тому їм швидко набридло і вони покинули групу. Аня ж лишилася, бо нарешті знайшла тих, з ким можна про це поговорити. Вона також зберігала звʼязок з Тарасом та Лілею, бо вони писали курсову роботу в одного наукового керівника і любили обговорювати міжнародну політику. Тарас з Лілею долучилися до громадської організації, яка організовує молодіжні обміни і розповіли про це Ані. Вона з друзями з курсів японської вхопилися за можливість і поїхали в Японію на декілька місяців. А після повернення запустили YouTube блог про аніме та японську культуру.
В цій історії є 5 груп різних розмірів:
- 200 студентів, що вивчають міжнародні відносини;
- 3 університетські групи – Тараса, Ані, Лілі;
- група Тарас+Аня+Ліля;
- група японської (де є Аня);
- громадська організація (де є Тарас та Ліля)
- автори/ки YouTube блогу.
Усі групи впливають одна на одну і взаємодіють між собою через окремих індивідів, які є в різних групах. Як малих, так і великих. Також, YouTube блог, як продукт, що народився внаслідок взаємодії груп та індивідів впливатиме на суспільство, бо більше людей дізнаватиметься про японську культуру та аніме. Це і є групова динаміка – фундамент соціальної згуртованості.
По фундаменту йдуть певні компоненти які передують згуртованості. Їх описав та виділив Донельсон Росс Форсайт – американський соціальний психолог. Це такі компоненти:
- Тяжіння/привабливість – Тяжіння або соціальний потяг індивіда до перебування у групі. Це тяжіння є як до до окремих членів групи, так і до групи загалом.
- Приналежність – Індивід прагне відчуття приналежності до певної групи, хоче асоціюватися з нею.
- Координація – Можливість та спроможність виконувати групою різні завдання для досягнення мети. У суспільствах з високим рівнем згуртованості індивіди можуть поступитися особистими інтересами заради групового інтересу.
- Спільні емоції – Переживання та обговорення спільних емоцій, як позитивних, так і негативних.
Ключовим компонентом соціальної згуртованості є довіра та відповідальність за порушення цієї довіри. Чим вищий рівень довіри, тим більше шансів на успіх має таке суспільстсто та держава. А відповідальність підтримує цю довіру на рівні законодавства та культури. Тут йдеться про довіру яка є:
- На рівні малих груп типу сімей, друзів, одногрупників/ць та колег/коліжанок по роботі. Це коли ви можете спокійно залишити гаманець на столі і не думати, що його хтось може вкрасти.
- На рівні більших груп як суспільства загалом. Коли ви забігаєте в задні двері маршрутки і передаєте через пасажирів 200 грн за проїзд. І вам приходить вся решта.
- На рівні влади – довіра до інституцій. Коли ви впевнені в Збройних Силах України, коли Президент розглядає вашу петицію, коли Сергій Кислиця виступає в ООН і так далі.
- На рівні малої громади. Коли в під’їзді будинку голова ОСББ за бюджет і на запит мешканців вкрутити лампочку вкрутив недешеву енергозберігаючу лампочку. А її ніхто не викрутив і не вкрав і не вкраде.
Зрештою, довіра є важливим компонентом будь-якого розвинутого демократичного суспільства.
Чи можна виміряти рівень соціальної згуртованості
Та за якими компонентами або індикаторами видно згуртоване суспільство чи ні? Тут допоможуть дослідження.
Звернемось до аналітичного інструменту – Індексу соціальної згуртованості і примирення (Social COhesion and REconciliation “SCORE”). Він був розроблений для вимірювання різних складових соціальної згуртованості. Такі наукові дані допомагають ефективно працювати над розбудовою миру та розвитку суспільства.
Перед тим як передемо до даних досліджень, наголосимо – це дані за 2016-2018 роки, вони можуть бути неактуальними для українського суспільства сьогодні. Ми наводимо це дослідження аби ви глибше пізнали компоненти що впливають на соціальну згуртованість.
На базі Індексу SCORE ПРООН Україна був розроблений Індекс соціальної згуртованості і примирення ООН для східної України (USE). За допомогою нього у 2017 році провели дослідження у 5 областях України: Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській і Харківській. Була створена «Концептуальна модель соціальної згуртованості в східній Україні» з переліком компонентів за якими оцінювали рівень соціальної згуртованості. В таблиці нижче наведена уся модель. Візьмемо, наприклад, «дружні стосунки з сусідами». Вони сприяють формуванню довіри до сусідів та відчуття безпеки у просторі не лише квартири, а й будинку, вулиці чи навіть цілого мікрорайону. Внаслідок цього сусіди обмінюються думками, обговорюють спільні проблеми та переходять до їх вирішення задля спільного блага: встановити шлагбаум на вʼїзді до будинку чи сонячні батареї. Проте, «дружні стосунки з сусідами» взаємоповʼязані з іншими компонентами – «готовністю до громадянської активності» та «навичками колективного вирішення проблем». Без першого, на збори сусідів не прийде більшість, а без другого – збори нічого не вирішать проблеми.
Проглядаючи таблицю спробуйте згадати приклади з вашого життя та подумати як це впливає чи не впливає на рівень соціальної згуртованості.
Категорія | Компонент |
Якість управління та відчуття безпеки | – Доступність та якість навчальних закладів, медичних послуг; – доступність системи соціального забезпечення; – наявні економічні можливості; – спроможність місцевої влади; – економічна/харчова/медична безпека; – судова безпека; – інвестиційний клімат; – екологічна безпека; – залученість до процесу прийняття рішень; – сприйняття рівня та динаміки корупції; – особиста безпека; – політична безпека; – якість надання соціальних послуг та якість інфраструктури; – довіра до центральних, місцевих та соціальних інститутів. |
Громадянська поведінка та цінності | – Громадянський оптимізм; – зовнішньополітичні погляди, наприклад вступ до ЄС, НАТО; – ізоляція через ідентичність та соціальний статус; – колективні та індивідуалістичні цінності; – схильність до міграції; – вплив ЗМІ на суспільство; – бажання припинити шкільне навчання; – дружні стосунки з сусідами; – ненасильницька громадська активність; – використання онлайн та традиційних ЗМІ; – політичні погляди щодо Окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО); – проросійська позиція; – сприйняття інтеграції в ЄС як позитивного явища; – професійні та підприємницькі прагнення; – готовність до громадянської активності; – готовність до політичного насильства; – соціальна толерантність; – ностальгія за СРСР; – підтримка авторитаризму; – безкомпромісна проукраїнська позиція; – підтримка вживання української мови; – сприйняття знущань над однолітками як норми. |
Стосунки між різними групами | – Контакти з різними соціальними групами; – відкритість до різних соціальних груп. |
Психологічна активність | – Успішність у навчанні; – негативний досвід у дорослих, дітей та підлітків; – ризикована сексуальна активність у підлітковому віці; – агресія; – відчуття стурбованості; – знущання над однолітками та віктимізація у різних формах; – беземоційність, відсутність співчуття та нарцисизм; – навички колективного вирішення проблем; – схильність до делінквентної поведінки; – депресія; – емпатія; – вплив конфлікту; – здатність до цілеспрямованої діяльності; – родинні зв’язки; – вплив негативних психологічних факторів; – залученість батьків до процесу виховання; – підтримка однолітків; – посттравматичний стресовий розлад; – фізичне та психологічне насильство; – впевненість у власних силах та соціальні навички; – вживання психоактивних речовин; – почуття згуртованості та безпеки у школі; – самокалічення та схильність до самогубства; – якість та задоволеність рівнем життя. |
Ще одним важливим компонентом, який веде до соціальної згуртованості є соціальна толерантність. В дослідженні USE та картинці нижче можете переглянути які саме фактори сприяли або заважали соціальній толерантності на Сході України в 2017 році.
На тему соціальної толерантності є ще одне цікаве дослідження про Захід України за методологією індексу SCORE. Наведено дані за 2016-2018 роки. Ось, наприклад, що впливало на соціальну толерантність у Львові та Івано-Франківську.
Для глибшого розуміння компонентів соціальної згуртованості в різних областях України кличемо вас переглянути ці дослідження.
Насамкінець, хочемо зазначити, що високий рівень соціальної згуртованості та її стабільність гарантовані демократичними цінностями та принципами. Рівність, повага до людської гідності та дотримання прав людини, толерантність, інклюзивність та емпатія сприяють включеності усіх членів суспільства та соціальний груп до суспільно-політичного життя: чи то збори сусідів, чи то облаштування укриття. Коли держава поділяє та гарантує демократичні принципи та цінності, то включеність відображається, наприклад, у забезпеченні права голосу на виборах, можливість бути обраним/ою чи почати бізнес. Включеність усіх у суспільно-політичне життя розвиває контакти та довіру. А довіра – один з ключових компонентів соціальної згуртованості.
Слідувати цим принципам та цінностям потрібно щоденно. Тоді і буде соціальна згуртованість на високому рівні. Вона створюють умови розвитку та процвітання для нас, як окремих людей, як груп, суспільства та держави.
Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.