Яким буває інтернет-піратство, яку шкоду завдає і що ми можемо зробити.
Час, коли ви на будь-якому базарі могли купити диск 3 в 1 з усіма серіями «Піратів карибського моря», всі альбоми Бумбокс чи збірку відеоігор «Grand Theft Auto» вже позаду. Але інтернет-піратство набрало інших форм, які перейшли з вулиць у мережу. Розбираємось яким є піратством сьогодні, яка його шкода і стан в Україні.
Що таке інтернет-піратство?
Інтернет-піратство — це несанкціоноване копіювання, розповсюдження та продаж продуктів, які захищені авторським правом.
Більш детальне визначення є в Законі України «Про авторське право і суміжні права», де піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав — це відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження піратських примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне використання програм організації мовлення, камкординг, а також Інтернет-піратство, тобто незаконне використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав із застосуванням мережі Інтернет.
Чому люди піратять?
Для початку піратів можна розділити на два типи: ті, хто споживають й ті, хто крадуть та поширюють контент.
Основними мотивами піратів-споживачів є насамперед швидкий та безплатний доступ до контенту тут і зараз. Іноді спонукає до піратства відступність доступу до якісних сервісів. Уявіть, наприклад, що у вашій країні не працює Netflix, YouTube, Spotify та Apple Music. Або ж висока ціна сервісів у порівнянні до зарплати населення. Крім цього, також існують люди з твердими переконаннями, які легалізують для них піратство:
- «піратити можна старий контент, бо автори вже встигли на ньому заробити»;
- «це відома багата кіностудія, тому їм вже досить грошей»;
- «але ж інші люди також піратять, чому я повинен/повинна платити?».
Натомість з мотивами піратів, які копіюють, поширюють контент і створюють ресурси для споживання дещо простіше. Більшість просто хоче заробити грошей на чужій праці. А ще частина виступає за скасування прав інтелектуальної власності, значне їх обмеження, як наприклад, «Рух за вільну культуру» чи «Партія піратів».
Яке піратство найбільш поширене?
Піратське програмне забезпечення — використання, завантаження, копіювання та поширення неліцензійного програмного забезпечення (наприклад, Adobe, Microsoft Office тощо).
Софтліфтинг або софтлоудинг — коли одна людина купує програмне забезпечення і надає спільний доступ до програми людині без ліцензії. Наприклад, своїм сусідам по кімнаті, друзям чи колегам по роботі.
Ще один масовий і один із найстаріших видів інтернет-піратства — відеопіратство. А в залежності від методу зйомки, воно має навіть цілі підвиди:
Камкодинг — нелегальний запис на відеокамеру фрагменту фільму під час кінопоказу та його поширення у загальний доступ.
TeleSync чи TeleCine — нелегальний запис здійснюється операторами показу в кінотеатрі на окрему камеру (TeleSync) або за допомогою спеціального датчика, який захоплює проєктор (TeleCine).
TV-rip чи HDTV-rip — запис чи копіювання відеозаписів з телетрансляції за допомогою ТВ-тюнера, VHS-магнітофона або DVD-рекордера
WorkPrint — копію відео створюють працівники кіностудій, які безпосередньо працюють над створенням чи редагуванням фільму.
DVD-Screener — нелегальну копію поширюють кіножурналісти/ки, які ексклюзивно отримують фільми для попереднього перегляду та створення статей, оглядів тощо.
Аудіопіратство — копіювання та поширення копій музичних композицій. Це не лише продаж альбомів на дисках, а й поширення музики в інтернеті. Наймасовішим став формат MP3 і його доступність у мережі. За даними сервісу SimilarWeb за січень 2020 року приблизно 10 млн користувачів з України завантажували піратську музику. Крім цього, новим простором для піратів стали телеграм-канали та чат-боти з музикою.
Піратство відеоігор — копіювання та розповсюдження відеоігор, колись на дисках, зараз — через публікацію зламаних файлів на файлових обмінниках. найпоширеніші види неліцензованих ігор: repack, patch, mod (для ОС «Android»), crack, keygen.
Піратство літератури — копіювання, видавництво та поширення книг чи іншої літератури захищеної авторським правом. На жаль, з розвитком інтернету та його доступності, кількість «незаконної» літератури значно збільшилася. Зокрема, через те, що книгу значно простіше якісно копіювати та завантажити у інтернет аніж фільм чи відеогру.
Крім нелегального копіювання кіно та завантаження його в інтернет на піратські ресурси, кінопіратство поширене також у форматі незаконних демонстрацій фільмів. Незаконна публічна демонстрація фільмів у немережевих кінотеатрах, малих кінозалах, у приміщеннях ресторанів, громадських просторах чи також кінотеатрах «під відкритим небом». Організатори таких показів не мають ліцензії на показ і порушують майнові права правовласників фільмів. В Україні вже було винесено судові рішення щодо таких кінозалів-порушників у 8 областях та у м. Києві.
Шкода від піратства
По-перше, шкода економіці. Коли ви піратите контент (завантажуєте музику, дивитесь фільми тощо), то автори\ки та виробники контенту не отримують коштів. Отже вони не сплачують, або ж сплачують менше податків державі. Чим більше коштів отримали б автори\ки, тим більше цікавих проєктів ми ми отримали б, а держава — податків та можливостей фінансувати, наприклад створення кіно.
По-друге, у деяких випадках, споживання українцями піратського контенту допомагає Росії. Близько 50% інтернет сервісів для завантаження чи перегляду музики, фільмів та ПЗ, які доступні в Україні — російські (за даними кіберполіції). Під час завантаження та встановлення російських файлів існує збільшується ризик отримати вірус і надавати ворогу інформацію про ваші персональні дані, дані третіх осіб та компаній, де ви працюєте.
По-третє, відсутність протидії піратству у державі та суспільстві погіршує імідж України. Якщо держава не протидіє піратству, то компанії та автори різного контенту не бажають створювати контент для українського ринку. Згадайте, хоча б, як Видавництво Старого Лева вело переговори понад рік, для того, щоб видати книги Ернеста Гемінґвея. Бо правовласники вважали Україну місцем, де несерйозно ставляться до авторського права. Це насамперед шкодить економіці. Проте, крім цього автори «засипають» держав-піратів судовими позовами за порушення авторських прав.
Україна проти піратства
У 2016 році у рейтингу (Special 301 Report) Міжнародного альянсу інтелектуальної власності (IIPA) Україна була державою №1, яка порушує авторське право. Проте, сьогодні багато чого змінилося. Заборонили масові піратські сервіси, доступними сталі якісні стрімінгові сервіси (Megogo, Sweet.TV, OLL.TV, NETFLIX тощо), музичні стрімінгові сервіси, а також розвинулася Кіберполіція. Також виникли масштабні обʼєднання, які борються з піратством та захищають авторські права: ініціатива «Чисте небо» та ГО «Українська агенція з авторських та суміжних прав».
Ти проти піратства
Крім зусиль державних органів, бізнесу, авторів та правовласників важливо змінювати власну культуру споживання контенту в бік доброчесності.
Дотримуйтесь простих кроків:
- Користуйтеся ліцензійними програмами та стримінговими сервісами (для перегляду фільмів, серіалів, прослуховування музики тощо). Якщо знаходите альтернативні безплатні сервіси, переконайтеся, що вони працюють з легально (мають ліцензію на безкоштовне поширення контенту);
- Повідомляйте про порушення авторського права у кіберполіцію;
- Поділіться інформацією про види та шкоду піратства, будьте агентами/ками доброчесності.
Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
