Яскраві приклади негативних кампаній та їх вплив на репутацію.
«Чорний піар» (або «негативні кампанії») нерозривно повʼязаний з політичним процесом та впливає на суспільну думку у всьому світі, Україна не є виключенням. Попри переважно негативне сприйняття його у суспільстві, він має свої переваги та недоліки, а роль «чорного піару» у політичному процесі — суттєва. Про історію, особливості та значення цього явища читайте у нашій статті.
Що таке «негативна кампанія» і «чорний піар»
Найчастіше під терміном «негативна кампанія» мають на увазі «чорний піар». Це цілеспрямована медійна кампанія з метою погіршення суспільного іміджу соціально та політично важливої особи.
На зображенні найвідоміший приклад. Ця знайома більшості українців теза про «три сорти» була результатом «творчості» російських політтехнологів під час президентської кампанії 2004 року.
Сам по собі термін «негативна кампанія» не обовʼязково несе за собою погану конотацію. Він є властивим демократичним режимам та допомагає виборцям визначитися з кандидатом. Так, у США частка негативу у політичній рекламі складає понад 60%.
У книзі «Позитивна аргументація за негативні кампанії» Кайл Маттес і Девід Редлоск пишуть, що надмірний позитив у передвиборчій рекламі позбавляє виборців усього спектру інформації, яка може їм допомогти визначитися з вибором.
Відео з дівчинкою на імʼя Дейзі стало поворотним моментом в історії політичної агітації в США. У 1964 році це відео показували в ефірі американського телебачення як частину кампанії Ліндона Джонсона, воно було направлено проти його опонента Баррі Голдвотера. Останній був проти Договору про заборону ядерних випробувань і пропонував використовувати ядерну зброю у В’єтнамі «за необхідності».
На відео дівчинка, рахує пелюстки до десяти, звучить гуркітливий голос чоловіка, який відраховує числа у зворотному порядку до запуску ракети. У кінці зум концентрується на зіниці Дейзі, де видно ядерний вибух. На фоні лунає голос Джонсона, який заявляє про необхідність в любові один до одного та миру заради дітей.
Негативні кампанії в Україні
Але в Україну явище «негативних кампаній», як і багато інших, прийшло у спотвореному вигляді з Росії. Російські політтехнологи вважали, що за допомогою політичних технологій можна маніпулювати виборцями та формувати суспільну думку.
Звісно, свій досвід без будь-яких коректив вони переносили в Україну, заробляючи, ймовірно, шалені гроші у штабах Пінчука, Кучми, Януковича та інших. Одним з таких політтехнологів був Тимофій Сєргейцев, наразі відомий широкому загалу українців за адвокацією геноциду у статті «Что Россия должна сделать с Украиной».
У більшості випадків негативна агітація поширюється через контрольовані медіа чи інші канали комунікації. Це можуть бути друковані видання, телебачення, блогери та блогерки, зовнішня реклама.
На зображенні — приклад «чорного піару» у друкованому виданні та хедлайнер у газеті «Вечірні Вісті» 2014 року. Газету приписують Юлії Тимошенко.
Наслідки негативних кампаній
Часто негативна агітація може мати відчутний слід на кар’єрі політика. Наприклад, кампанія про «наркомана Зеленського» стала однією з найпомітніших під час виборів, згодом її підхопила російська пропаганда.
Професорка психології Інституту Каліфорнії Алісон Леджервуд вважає, що «чорний піар» впливає на всіх. Леджервуд та її співробітники виявили, що навіть прихильники кандидата постраждають від нападок. Після того, як негативна ідея була закладена, її важко позбутися.
Попри поширене упередження, негативні кампанії не завжди проводяться виключно у передвиборчих перегонах. Навіть зараз, коли вибори неможливі, а їх перспектива далека, у мережі можна знайти приклади поливання брудом політичних опонентів.
Скандал з фондом Сергія Притули та закупкою БТР Spartan розгорівся минулої осені. Волонтера звинувачували у надвисокій ціні на бронетранспортери.
Застосування політичних технологій в Україні, зокрема негативних, часто зводиться до маніпуляцій та поляризації суспільства. Оксана Галькевич та Ірина Федорів з руху «ЧЕСНО» пишуть, що «те, що несе загрозу для суверенітету і поглиблює стереотипи, які шкодять розбудові демократії, поляризує виборців на роки, може використовувати тільки той політик, який готовий порушувати суверенітет нашої держави і для цього послаблює єдність народу».
Багато що у політичних кампаніях залежить від розвитку демократичних інституцій та політичної культури. Для побудови здорового політичного середовища важливо знайти баланс між критикою та конструктивними дискусіями, а також підтримувати відкритість та дотримання високих стандартів етики в політичних кампаніях.
Ця публікація розроблена «бо медіа» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать «бо медіа» і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
