Огляд глобального Саміту за демократію 2023
28–30 березня відбувся другий віртуальний Саміт за демократію. У ньому взяли участь більшість демократичних держав світу. Вони презентували свої переживання щодо розвитку демократії, намагалися запропонувати рішення, а також взяти на себе зобовʼязання щодо розвитку. Цей стислий огляд допоможе зрозуміти чого бракує демократіям сьогодні і які виклики на нас чекають.
Що за саміт і хто його придумав
Цей саміт — глобальне обʼєднання держав, які визначають актуальні виклики для розвитку демократій та беруть на себе зобовʼязання щодо їх вирішення.
За форматом це віртуальний саміт глав та лідерів\ок держав, громадянського суспільства та приватного сектору з метою розвитку та захисту демократії. Саміт обʼєднує як вже демократичні держав, так і держави, які прагнуть стати демократіями, а за його підсумками учасники беруть на себе конкретні практичні зобовʼязання щодо розвитку демократії.
У 2020 році під час передвиборчої кампанії у президенти США Джозеф Байден виступив з ідеєю глобального зібрання демократичних держав. Ця ідея стала альтернативою до політики «America First» Дональда Трампа, яка радше сприяла ізоляції.Перший Саміт за демократію організовували США і він відбувся 9-10 грудня 2021 року. Тоді ключовими темами були: захист від авторитаризму, подолання та боротьба з корупцією; та сприяння повазі до прав людини. У саміті взяло участь 112 держав, у тому числі й Україна. За підсумками саміту було оголошено «Рік дій» і держави оголосили 750 зобов’язань, які потрібно зробити за рік, щоб покращити демократію на національному та міжнародному рівні.
Порядок денний саміту 2023
Другий саміт за демократію відбувся 28–30 березня 2023 року. Його спільно організували 5 держав: США, Коста-Ріка, Замбія, Нідерланди та Південна Корея.
Наскрізною темою першого саміту була теза про протистояння демократичних та автократичних держав. Власне, після нового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року цієї теми було неможливо уникнути. Тому другий саміт почався з обговорення «Справедливого і міцного миру в Україні».
Крім відповіді демократій російській загрозі, до якої ми ще повернемося, були інші важливі теми. У сфері економіки лідери та лідерки держав обговорювали взаємозвʼязок демократичної форми правління з розвитком економіки та подоланням бідності, боротьбу з корупцією, як наріжний камінь чесної, підзвітної та демократичної економіки, зміцнення профспілок, а також роль бізнесу в забезпеченні стабільності суспільства та демократії.
Також у перші два дні (28–29 березня) обговорювали потребу збільшення ролі жінок та молоді у демократичних процесах, підвищення інклюзивності, нові підходи у до реформ та встановлення партнерств та боротьбу з насильством на ґрунті ненависті.
День 3 саміту
Окремої уваги вартує третій день. Кожна з держав-співорганізаторів саміту обрала одну з тем для висвітлення та обговорення. Так усі поділилися своїм досвідом у запровадженні реформ, майбутніми викликами для розвитку демократії та рішеннями як їх подолати.
США виступили з темою «розвитку технологій для демократії». Ентоні Блінкен звернув увагу на зловживання технологіями з боку авторитарних режимів, проблеми з безпекою персональної інформації та засторогами щодо нових технологій штучного інтелекту. Держсекретар також поділився практичними діями США та держав партнерів щодо обмеження експорту інновацій та технологій для спостереження.
Темою Коста-Ріки було «сприяння ролі молоді в політичному та демократичному просторі». Головною думкою стала потреба розширювати можливості молоді для захисту від дезінформації та політичної радикалізації.
Нідерланди акцентували на «свободі ЗМІ, як наріжному камені демократії».
Як йдеться в описі сесії: за останні п’ять років 85% населення світу відчули зниження свободи преси. Також погіршується свобода медіа на європейському регіоні, що викликає занепокоєння, оскільки незалежні медіа, свобода слова медіа та протидія дезінформації є передумовою для добре діючої демократії та вільного суспільства. Основним завданням є забезпечити протидію дезінформації та фейковим новинам, а також доступ якнайбільшої кількості людей до незалежної інформації.
Республіка Корея з темою «виклики та прогрес у подоланні корупції». Боротьба з корупцією та подолання корупції — постійна тема для демократій, які розвиваються. Єдине нове, на що важливо звернути увагу державам — це можливість використання нових технологій для подолання проблеми корупції, а також формування партнерств між державами, зокрема у сфері обміну фінансовими даними.Остання держава-співорганізатор саміту Республіка Замбія з темою «вільні, чесні та прозорі вибори як основа демократичного врядування». Під час цієї сесії держави-учасниці ділились досвідом впровадження реформ у сфері виборчого законодавства для забезпечення вільних, чесних і прозорих виборів. Замбія, зокрема, сфокусувала увагу на забезпечення чесності виборів на Африканському континенті, інклюзивній участі жінок, молоді та осіб з інвалідністю у виборах, прозорості фінансування політичних партій та незалежності органів управління виборчим процесом, які формують довіру до виборів.
Україна на саміті
Російсько-українська війна стала кричущим прикладом гострого протистоянням автократії з демократією, яке вдарило по всьому світу. Україна змусила держави обрати на якій вони стороні і зрештою, обʼєднала демократії більше, ніж перший Саміт за демократію.
Цьогорічний саміт став шансом для України встановити політичний консенсус щодо «формули миру» (принаймні серед демократичних держав), міжнародної безпеки та відповідальності для Росії.
На початку саміту міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба представив формулу миру Володимира Зеленського. Також у своєму виступі Кулеба звернув увагу на те, що «мир за будь-яку ціну» є ілюзією, а спроби піти на поступки агресору дадуть йому лише час відноситися і напасти знову потужніше.
Тезу Кулеби підтримав модератор розмови, Державний секретар США Ентоні Блінкен: «Я вважаю, що всі ми повинні розуміти та остерігатися того, що може здатися благими намірами. Наприклад, закликати до припинення вогню, що потенційно призведе до замороження конфлікту, дозволяючи Росії консолідуватися і просто використати час, щоб відпочити, а потім знову атакувати. Тож те, що, на перший погляд виглядає привабливим для тих, хто хоче, щоб зброя мовчала, може бути дуже цинічною пасткою, з якою ми повинні бути дуже, дуже обережними… Але мир має бути справедливим і повинен бути тривалим»
Президент України Володимир Зеленский долучився до саміту на другий день. Він закликав впроваджувати більші санкції проти Росії та збільшити підтримку України. Крім цього у промові Володимир Зеленський переконував усі присутні держави в тому, що Росія воює не лише проти України, а проти демократії, як такої:«Росія давно воює з вами всіма — з демократіями світу. Воює дезінформацією, втручанням у вибори, шпигунством, експортом корупції, кіберзлочинністю, намаганням спровокувати енергетичну кризу й цінові вибухи на ринках, які вдарять по ваших людях божевільними рахунками за електрику чи бензин. Погляньте: Кремль намагається зробити зброєю вже навіть продовольство! Блокує море, щоб на глобальному продовольчому ринку утворювався дефіцит. Чому це відбувається? Це війна, пані та панове. Війна саме проти свободи й демократії. Кожен ворог свободи діє однаково. Я підкреслю: вони діють» — сказав президент України.
Крім цього, Зеленський закликав демократії діяти: «Демократії потрібна перемога. Зараз! Цього року! Не колись. Не з часом. Зараз! Ми здатні це забезпечити. Україна й усі, хто допомагає. Я впевнений, що забезпечимо! Але дійте, будь ласка, дійте, колеги!»Більшість зі 120 держав, які були присутні на саміті у своїх промовах згадували про Україну, а також наполягали й нагадували про підтримку України.
Але є одне «але»
Неочікуваним став фінал саміту, бо до лише 73 зі 120 держав підписали підсумкову декларацію саміту. Крім базових речей, як, наприклад, підтримка основних принципів демократії, декларація закликає до притягнення Росії до відповідальності за вторгнення в Україну.
Як повідомляє «Радіо свобода», 12 учасників, включно з Індією, Ізраїлем та Філіппінами, відмежувалися від параграфа, в якому йдеться про притягнення до відповідальності порушників прав людини та визнається важливість Міжнародного кримінального суду (МКС).
Підсумки
Реальну ефективність цього саміту ми можемо оцінити не менш як за рік, проте вже є речі, на які можемо звернути увагу за підсумками саміту.
По-перше, президент США Джо Байден пообіцяв виділити 690 мільйонів доларів на розвиток демократії у всьому світу впродовж наступних двох років. Також Байден оголосив про намір спільно з Конгресом виділити 9,5 мільярда доларів на всі зусилля США з просування демократії у світі.
По-друге, однією з «кролячих нір» для демократій є розвиток технологій та інновацій, а саме питання: як використовувати технології для розвитку демократій, а не шкоди та як обмежити зловживання технологіями з боку авторитарних режимів.
По-третє, проблема подолання та боротьби з корупцією залишається найпопулярнішою серед держав, які прагнуть стати демократіями. Наостанок, серед усіх держав існує консенсус щодо потреби у підтримці України різними методами. Проте, немає спільного бачення щодо двох найважливіших питань: сценарію припинення війни та створення міцного миру; та справедливу відповідальність Росії за вторгнення в Україну.
Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
