Кризи — невід’ємна частина життя
Від народження наше життя наповнене кризами. Криза ідентичности, екзистенційна та вікова кризи, криза в міжособистісних стосунках, а ще професійна, творча, політична, економічна тощо. І цей список невичерпний.
Це може звучати дуже гнітюче. Як насолоджуватися життям, коли з одного кризового епізоду потрапляєш в інший, чи то в персональному, чи в глобальному масштабі? Але не все так однозначно.
Тут, окрім неминучости кризових періодів, варто зрозуміти їхню суть. Криза — це перехідний етап, коли старі патерни поведінки чи схеми функціонування руйнуються, а нові — ще не вибудовані. Цей період характеризується раптовістю, невизначеністю та потребою у змінах.
Про кризу середнього віку чи підліткову говорять так багато, що різні типові чи нетипові прояви поведінки людей у ці вікові періоди є «легалізованими». До прикладу, теми неочікуваної закоханості чи зміни роботи в 45 активно висвітлюються в кінематографі, зокрема в таких голлівудських стрічках як «Краса по-американськи» (1999), «Труднощі перекладу» (2003), «Їсти, молитися, кохати» (2010) тощо. Підліткове бунтарство та максималізм мало кого здивують, адже це чи не найпопулярніша тема для сюжетів серіалів на Netflix. Але вікові кризи, з якими людина стикається впродовж життя, точно не обмежуються двома вище згаданими.
Вікова криза, про яку все частіше говорять — це криза чверті життя, криза 20-ти або криза ранньої дорослості.
Виклик чи можливість для зростання?
Криза чверті життя — це період, який може статися у віці від 18 до 30 років, що характеризується відчуттям стресу, пригніченості, невпевненості та розчарувань. Це час пошуку життєвих орієнтирів, пов’язаних з кар’єрою, стосунками та фінансовим становищем.
Зазвичай на цьому етапі відбуваються важливі події у переході між підлітковим періодом та дорослістю, як-от закінчення коледжу чи університету, переїзд у нове місто, спроби будувати романтичні, дружні, професійні стосунки, стати фінансово незалежними чи створити сім’ю.
Ця криза, як і будь–яка інша вікова чи екзистенційна, є нормальною та навіть важливою для людського розвитку. Відчуття невизначеності може стати мотивацією до змін, викликати цікавість до нових ідей, мотивів та сенсів. Люди, які переживають цей кризовий період часто дізнаються про себе більше, відкривають нові перспективи та потенціали. Ті ж, кого оминула криза і, хто цілком задоволений статусом–кво свого життя, мають менше мотивації до самопізнання та змін.
Біологічні причини
Бетті Джо Кейсі — американська когнітивна нейробіологиня, експертка з розвитку мозку та самоконтролю підлітків працює у Колумбійському та Єльському університетах. Зокрема, вона займається дослідженням префронтальної кори мозку, яка відповідає за планування складної когнітивної поведінки, регулювання імпульсів, прояви особистості, визначення пріоритетів та ухвалення рішень. Ця частина мозку остаточно дозріває приблизно до 25 років.
«Згідно з «моделлю дисбалансу розвитку мозку», підкіркові ділянки, пов’язані з винагородою, і префронтальні контрольні ділянки взаємодіють по-різному в процесі розвитку. Зокрема, мотиваційні та емоційні підкіркові зв’язки розвиваються раніше, ніж зв’язки, що підтримують префронтальний контроль», — каже науковиця.
Це означає, що зв’язок префронтальної кори з емоційними центрами мозку у підлітків та молодих дорослих розвинений не повністю, що також може ускладнювати розуміння власних цінностей та орієнтирів у житті і спричиняти кризові епізоди.
Соціальні мережі
Вагомим фактором, який здатний вплинути на загострення етапу чверті життя для сучасної людини є соціальні мережі. Увесь кольоровий букет перегонів та порівнювання себе з іншими, концепт «успішного успіху» та «ідеальні» картинки блогерського життя змушують почуватися недостатньо.
На щастя, усвідомлене та відповідальне споживання контенту здатне навпаки допомогти. Різноманітні освітні чи фахові психологічні блоги можуть стати ресурсом. Наприклад, Всеукраїнська програма ментального здоров’я за ініціативи Олени Зеленської «Ти як?» має сторінки у Facebook та Instagram, де регулярно публікують корисні та підбадьорливі матеріали. Також частиною цього проєкту є нові сезони подкасту про психологію та науку від Віледжа «Простими словами». Ведучі — письменник Марк Лівін і клінічна психологиня Софія Терлез, разом з гостями–фахівцями у сфері психічного здоров’я досліджують різні теми. Подкаст доступний на платформах YouTube, Apple Podcasts, Spotify та SoundCloud.
Як впоратися?
Для того, щоб легше й ефективніше пережити часи невизначеності й змін існує кілька універсальних порад:
- Пам’ятайте: криза — це тимчасовий період.
Цей тип кризи є нормальною частиною розвитку життя. Шлях трансформації може бути тривалим, але жодна криза не є вічною.
- Дозвольте собі змінюватися.
Важливо зрозуміти, що ви не повинні мати відповіді на всі питання. Ви все ще з’ясовуєте, що вам подобається і чого хочете. Це нормально — спробувати щось і вирішити, що воно вам не підходить. Зміни неминучі, тож якщо ви навчитеся це приймати, вам буде легше їх переживати.
- Не порівнюйте себе з іншими.
Кожна людина є унікальною. У різні періоди життя ви можете знаходитися на різних етапах розвитку, особистісного чи професійного. Це абсолютно нормально. Бо це ваш шлях. Те, що підходить для когось іншого, не обов’язково підійде вам.
- Діліться з близькими.
Ваші рідні, друзі та інші люди, яким ви довіряєте, можуть бути чудовим джерелом зворотного зв’язку. Часом їхні думки допомагають краще розпізнати свої сильні сторони та потенціал, або ж просто стають підтримкою.
Нагадайте собі, що з цим стикається багато людей вашого віку, тому обмін емоціями та досвідом допоможе зрозуміти, що ви не самотні у своїх почуттях.
- Відпустіть очікування.
Очікування батьків чи інших дорослих, або власні підліткові очікування можуть не відповідати вашим теперішнім цінностям та бажанням. Запитайте себе, чого хочете насправді саме ВИ? Змініть свій внутрішній діалог з позиції «повинен/повинна», «мушу» до «я потребую», «я хочу», «мені цікаво».
- Розвивайте навичку самоспівчуття.
Усі ми маємо своїх внутрішніх критиків, які часом сильно надокучають. Але ми здатні приборкати їх та навчитися бути собі підтримкою та опорою, особливо у часи змін. Чудовим способом є ведення щоденника чи інші письмові практики.
Хоча криза чверті життя є нормальним явищем, це не означає, що вона не впливає на самопочуття. Прохання про допомогу, коли ви стикаєтеся з кризою, може допомогти перетворити цей досвід на особистісне зростання.
Якщо відчуваєте стрес, тривогу, розчарування, відчай чи інші симптоми більше ніж 2–а тижні — радимо вам звернутися до фахівця з психічного здоров’я.
Редакторка: Богдана Гайнюк
