Коротка історія волонтерства: від військових добровольців до професійних змінотворців. Як обрати свій спосіб волонтерити і зробити щось на благо суспільства
8 хвилин
Коли натрапляю в Instagram чи Facebook на дописи людей, які збирають кошти на мілітарні чи гуманітарні потреби, часто бачу в описі профілю слово — «волонтер» чи «волонтерка».
Тобто, всі хто роблять щось суспільно-корисне є волонтерами? І ті, хто збирають на дорогі ліки для хворих на рак людей? А музиканти, які збирають гроші через Patreon і видають новий альбом — теж волонтери? А працівники/ці благодійних фондів чи громадських організацій? А громадські діячі/ки, активісти/ки та волонтери/ки — це те саме?
Середньовічна Англія і церква
Слово «волонтер» прийшли з французької. У 1960 році воно мало військовий контекст і позначало людей, які добровільно записалися у військо. Через 30 років, у 1630 році, додалося цивільне значення волонтерства як громадської роботи.Витоки волонтерства можна побачити у Середньовічній Європі. А саме — у тодішніх церквах. Британські дослідники Йозеф Лінч та Брент Сірота пишуть, що середньовічні церкви в Європі були квазідержавними установами. І незважаючи їх сувору ієрархічну структуру, вони мали спеціальні волонтерські програми у столицях та в інших містах і містечках. Це хори, служителі вівтаря, які організовували відзначення свят, днів народжень та інших релігійних подій. Іноді більш незалежні братства Державних церков також створювали благодійні організації та проводили програми соціального забезпечення.
Переписувачка Клара Бартон і Червоний Хрест
Перший розвиток «волонтерства» у бік громадської, а не військової активності відбувається з великими війнами. Волонтерство повʼязане з допомогою пораненим, ветеранам, пошуком зниклих безвісти та форматом нейтральності. Волонтерами стають не лише військовослужбовці, а й прості громадяни та громадянки. Як, наприклад, Клара Бартон.
Клара Бартон працювала патентною експерткою та переписувачкою у Патентному бюро у Вашингтоні при адміністрації трьох американських Президентів: Франкліна Пірса, Джеймса Б’юкенена та Авраама Лінкольна.
З початком громадянської війни у США (1861 – 1865 років) вона звільнилася з роботи і взялася за доставку припасів нужденним солдатам (вона б пишалася українцями сьогодні) та доглядала за пораненими. А вже після війни допомагала знайти зниклих безвісти солдатів, відзначити тисячі могил і свідчила в Конгресі про свій досвід війни.
Потім «ангел війни» (так прозвали Клару Бартон на війні) подорожувала Європою і у Швейцарії в 1869 році натрапила на Міжнародний Червоний Хрест. Вона дізналася про його європейську гуманітарну діяльність із надання нейтральної допомоги пораненим у боях. Надихнулася цим і пішла волонтерити у Міжнародний комітет Червоного Хреста. Клара надавала допомогу цивільному населенню під час франко-пруської війни (1970-1871 роки).
На досвіді волонтерства у двох війнах вона повернулася у США та заснувала Американський Червоний Хрест.
Поруч із Кларою Браун із середини 19 століття розвинулася відома своєю діяльністю та піснею The Village People – YMCA (Християнська асоціація молодих чоловіків) та YWCA (Християнська асоціація молодих жінок). Вони займалися наданням спортивних приміщень, проведенням занять з найрізноманітніших навичок, проповідування християнства та гуманітаркою.
Світові війни, організоване волонтерство та інтернет
До другої світової організоване волонтерство непогано розвивалося. Зʼявлялися нові потужні організації. Наприклад, Ротарі Клуб і Клуб Левів, які обʼєднували успішних та впливових чоловіків у спільноту. Там вони обмінювались досвідом, ідеями, втілювали спільні проєкти задля суспільного блага.
Після Другої світової війни волонтерство набуло нового розмаху – міжнародного. Це відбулося, зокрема, завдяки створенню у 1945 році Організації Обʼєднаних Націй, яка організувала волонтерів по всьому світу. Іншим яскравим прикладом може бути «Корпус миру» («Peace Corps»).
«Корпус миру» був створений у березні 1961 року указом Президента Джона Фіцджеральда Кеннеді. Цьому передувала цікава передісторія, де 10 000 тисяч студентів Мічиганського університету о 2 ночі спровокували створення Джоном Кеннеді «Корпус миру», про це читайте у дописі у наших соцмережах (Instaram, Telegram, Twitter чи Facebook).
Повернемося до розвитку волонтерства та програми «Корпусу миру». Програма включає навчання та направлення волонтерів для надання міжнародної допомоги країнам, що розвиваються. І продовжує це робити сьогодні. Навіть я знаю одного волонтера «Корпусу миру», який приблизно з 2016 року живе у Львові та викладає англійську мову в місцевих університетах. Він є професійним волонтером «Корпусу миру».
На новий більш різноманітний та масштабний етап волонтерство перейшло у ХХІ столітті. Причиною стали стрімкий розвиток технологій та інтернету. Що змінилося? Волонтерам стало простіше знайти можливості. А для організацій стало простіше набирати волонтерів, а ще бути у контакті постійно. Також зʼявилась можливість волонтерити з дому або дистанційно. Це підвищило доступність волонтерства та збільшило кількість волонтерів.
Волонтерство сьогодні
Це все що ви прочитали вище, а ще: плетіння маскувальних сіток для військових, роздача їжі та речей у гуманітарному центрі, привезти чай на вокзал та інші речі які українці робили і продовжують робити.
Сьогодні загальновідоме визначення волонтерства каже, що це добровільна діяльність людини чи групи людей, які вільно обирають виділити свій вільний час та працю на щось корисне для суспільства та громади.
Україна: волонтерство як стихія або організований процес
З історії волонтерства бачимо, що воно може бути організованим (формальним) і неорганізованим (неформальним). І зовсім недавно (з початку 19 століття) воно набуло організованих рис. Проте, неформальне волонтерство досі існує, є поширеним і також ефективним. Давайте на прикладах з України:
Неорганізоване (неформальне) — це, наприклад, коли водії добровільно евакуйовували знайомих і не тільки з окупованих територій України чи тих територій, де ведуться активні бойові дії. Водіїв самі зголосилися регулярно вивезти мешканців якогось міста чи села.
Прикладом організованого волонтерства можуть бути волонтери Громадської організації «Українська волонтерська служба». Вона допомагає знаходити, координувати та розвивати волонтерів. А також пов’язує волонтерів із тими, хто потребує допомоги. Для цього ведеться облік волонтерів, фіксування їх компетенцій, здібностей та дослідження запиту сторони, яка потребує волонтерів. Далі – «магія» поєднання двох сторін. При цьому самі працівники «Української волонтерської служби» не є волонтерами. Вони професійно виконують свої завдання як на типовій роботі і отримують за це заробітну платню. Це, наприклад, проєктні менеджери/ки, менеджери/ки з комунікацій чи SMM, бухгалтери/ки, дизайнери/ки тощо.
Військове волонтерство: від стихії до професіоналізму
Як ми розібралися вище, під «військовим волонтерством» раніше мали на увазі суто добровольців. Тих людей, які добровільно (без примусу) долучилися до офіційних збройних сил держави для її оборони.
В Україні у 2014 році також зʼявилися такі волонтери-добровольці. Проте, також зʼявилися й ті, хто допомагали Збройним силам України як Клара Бартон – в контексті речового забезпечення та припасів: шоломи, броня, форма, їжа, тепловізори, позашляховики тощо. З такого неорганізованого та хаотичного волонтерства у форматі збору коштів, закупівель та передачі купленого військовим виникли громадські організації, які почали займатися допомогою війську професійно та компетентно. Зокрема, й відомий багатьом сьогодні Благодійний Фонд «Повернись живим».І саме на прикладі «Повернись живим» можемо побачити як волонтерство у вигляді збору коштів та закупівель для військових переходить у професійну організовану діяльність. У «Повернись живим» є волонтери, а є працівники, які працюють там як на «звичайній роботі». У сенсі: офіційно, мають фіксовану зарплату, фіксований час робочого дня, посадові інструкції та вимоги. І це, по-перше, нормально і добре, а по-друге, є поєднанням і волонтерства і професійної діяльності.
Яким буває волонтерство окрім військового та гуманітарного
Способів як зробити щось корисне для суспільства сьогодні достатньо. Ділимося з вами найпопулярнішими види волонтерства аби вибрати якийсь собі до душі 🙂
1) Екстрена допомога
У безпечних від російських ракет державах під цим мають на увазі екстрену допомогу при масштабних руйнуваннях після землетрусу, потопу чи урагану. В українських реаліях це трошки інше: організоване владою прибирання вулиць в деокупованих містах, плетіння маскувальних сіток, розвантаження фур з бронежилетами та шоломами, прихистити у себе внутрішньо переміщених українців тощо.
2) Волонтерство на події
Концерти, фестивалі, конференції, масштабні події — часто це перший досвід волонтерства для багатьох. Я так вперше волонтерив на Міжнародному економічному форумі у Львові, допомагав людям не загубитися у просторі, знайти фуршет, місце для фото чи зону переговорів.
3) Ваша спільнота та громада
Тут можете подумати як саме бути корисними спільноті навколо. Якщо біля будинку є парк, то можна організуватися з сусідами та прибрати його. Або ж я це було у мене — облаштувати укриття в підвалі будинку.
4) Віртуальне волонтерство
Зручний спосіб поволонтерити, бо часто не вимагає багато часу. Одним з крутих міжнародних проєктів ООН, а саме Дитячого фонду UNICEF є U-Report.
Принцип такий, що через регулярну участь в онлайн опитування у месенджерах волонтери і волонтерки (молодь) висловлює свою думку. А команда U-Report аналізує та публікує ставлення активної молоді до різних аспектів суспільного життя.
Такі опитування в U-Report часто замовляють громадські організації, благодійні фонди, міжнародні організації, міністерства, міські та обласні ради. У такий спосіб молодь впливає на рішення та дії усіх згаданих установ.
5) Інтелектуальне волонтерство
В основі цього волонтерства лежить принцип «pro-bono», тому його й прозвали «волонтерством pro bono». Тут експерти безплатно надають консультації та допомагають громадським організаціям чи тим, хто цього потребує.
Якщо маєте експертність і хочете допомогти чи шукаєте експертів, гляньте на Pro Bono Club Ukraine (ГО «Професіонали майбутнього»). Вони обʼєднують експертність бізнесу з потребами громадянського суспільства задля втілення якісних соціальних змін.
6) Медичне волонтерство
Це теж поширений спосіб зробити щось корисне і буквально рятувати життя.
Людям без медичної освіти можна брати участь у клінічних випробуваннях, але тут треба уважно обирати випробування аби не нашкодити собі. Простішим способом є донорство крові. Тут вам допоможуть ГО «Агенти крові». Агенти допомагають безпечно та регулярно донатити кров.
А якщо ви знаєтесь у медицині, то можете волонтерити безпосередньо у лікарні наданням медичної допомоги або десь за кордоном у країнах, що розвиваються Для цього є спеціальні міжнародні волонтерські програми (можна переглянути тут).
Або просто тицяйте «хочу волонтерити» на сайті ГО Української Волонтерської Служби. Вони допоможуть знайти волонтерство до душі.
Насамкінець
Масове бажання змінити Україну на краще потрібно перетворювати в дії. Не важливо чи це збори мільйонів гривень, чи донорство крові раз на рік. Не треба чекати змін, треба їх робити.
Як довго чекати змін?
Якщо чекати, то довго.
Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
