Чи можна використати стереотипи у старих мультфільмах на користь
15 хвилин
Вам 7, зимові канікули і ціла поличка касет із діснеївськими мультиками. Уявили? Чесно, я і по сьогоднішній день готова переглядати «Красуню і чудовисько» сотню разів. Але зараз у класиці кінця 20 століття я бачу трохи інше, ніж те, що у свої сім. Бачу і думаю, що «зараз би таке не пройшло». Останнє, що має публічно транслюватись, а особливо дітям, так це расизм у мультику про слоненя «Дамбо» і принц, який цілує Білосніжку без її згоди (ей, вона ж спить!). Прекрасно, що зараз такого знімати (сподіваюсь) ніхто не буде, але що ж робити зі вже знятим?
«Класичні» мультфільми Disney поруч зі стереотипами та дискримінацією також транслюють зовсім інші цінності: навчають радіти, бути відважними, цінувати дружбу тощо. Але можливо і наявні в них стереотипи можна, скажімо, використати сьогодні «на користь». Стрімінговий сервіс DISNEY+ так і подумав.
Ще раніше у деяких старих мультфільмах зʼявився дисклеймер: «Ця програма представлена у тому вигляді, у якому була створена. Вона може містити застарілі культурні твердження». Згодом на Disney+ зʼявилось розширене застереження. 12-секундний дисклеймер, який, увага, неможливо пропустити, говорить глядачам та глядачкам: «Ця програма містить негативні зображення та/або погане поводження з людьми чи культурами. Ці стереотипи були неправильними як тоді, так і зараз. Замість того, щоб видаляти цей контент, ми хочемо визнати його шкідливий вплив, зробити висновки та розпочати обговорення для створення більш інклюзивного спільного майбутнього». Тобто новий дисклеймер наголошує, що «культурні твердження» є вже не просто «застарілими», але й, в першу чергу, «неправильними».
Сьогодні The Walt Disney Company мають цілу групу експертів та експерток, які уповноважені консультувати, надавати «постійні вказівки та здійснювати інтелектуальне керівництво з критичних питань щодо проблем та зміни сприйняття». Створено навіть сайт, присвячений вагомості впливу історій на суспільство. Замість того, щоб видаляти образливий контент, компанія заявила, що сподівається «розпалити відкритий діалог про історію, яка стосується всіх нас. Ми також хочемо визнати, що деякі спільноти були забуті взагалі, і ми прагнемо надати голос їхнім історіям так само».
Зараз такий дисклеймер можна побачити у ряді багатьох класичних мультфільмів Disney, що містять образливі і расистські сцени: «Дамбо» (1941), «Книга джунглів» (1967), «Пітер Пен» (1953), «Леді та Блудько» (1955), «Аристокоти» (1970).
В останньому присутня расистська карикатура над американцями азійського походження: один з котів має розкосі очі, гострі зуби, співає англійською з жахливим акцентом та грає на фортепіано паличками. У «Дамбо» група ворон віддає шану расистським менестрель-шоу, у яких загримовані під темношкірих людей білі актори розігрували комічні сцени з життя рабів. А лідера групи птахів звати Джим Кроу, посилаючись на неофіційну назву законів про расову сегрегацію в деяких штатах США у період 1890 – 1964 років – «Закони Джима Кроу». У пісні
“Song of the Roustabouts”, під яку працюють безликі темношкірі робітники звучать фрази на зразок: «Коли ми отримуємо свою зарплату, ми викидаємо наші гроші геть» або «ми ніколи не вчились читати чи писати».
Це не всі приклади расизму. «Леді та Блудько» містить сцену, де всі собаки з сильним акцентом зображують стереотипи країн, з яких походять їхні породи, наприклад, мексиканський чихуахуа Педро. Мавпа Король Луї з «Книги джунглів» теж розглядається, як расистська карикатура. У «Пітер Пені» корінні народи Америки називають «червоношкірими» («redskins»), що не має нічого спільного з природним кольором шкіри індіанців. Також у мультику багато насмішок та апропріації. Пісня, яка спочатку називалася “What makes the red man red” була перейменована на “What makes the brave man brave”. А ось фільм «Пісня півдня» (1946) романтизує рабство. До речі, Disney також додав у деяких мультфільмах примітки про шкідливість куріння.
Вступна пісня «Арабська ніч» у мультфільмі «Аладдін» ще в 90-х викликала критику, адже в ній вигадане місто Аграба описується, як «варварське». У фільмі 2019 року звучить вже інший прикметник: «хаотичний», адже створюючи фільм, Дісней радився із близькосхідними, південноазіатськими і мусульманськими організаціями, завдяки чому фільм не містить тих стереотипів, що мультик 1992 року.
Дуже цінно, що окрім дисклеймера у самому фільмі, на сайті можна знайти пояснення, у чому саме полягає проблема. Діти не лише повинні бути попереджені про такі сцени, але й розуміти, чому вони шкідливі. Споживання дискримінаційного контенту «нормалізує стереотип», а згодом може також і нормалізувати насильство. Гемант Шах, професор, який вивчає зображення раси та етнічної приналежності у фільмах і ЗМІ говорить, що, наприклад, у темношкірих дітей це може призвести до проблем із самооцінкою, адже вони можуть поставити собі питання «Я такий/така?».
Те, що ми бачимо на екрані, дуже впливає на те, яким ми бачимо світ, а особливо побачене впливає на дітей. Коли Disney опублікували анонс рімейку «Русалоньки», з’явилось тисячі расистських коментарів, адже русалка Аріель темношкіра. У той час поширилось інше відео, де темношкірі дівчатка у безмежному захваті: «О Боже, вона виглядає, як я!»
Тим не менш, не дуже зрозуміло, чому одні твори отримують дисклеймер, а інші ні. Наприклад, активісти та активістки прагнуть, щоб такі мультфільми «Покахонтас» також його отримали.
Щодо інших змін, то, наприклад, у 2018 році на атракціоні «Пірати Карибського моря» було вилучено сцену із зв’язаними жінками, які нібито продаються із написом «Візьміть дівчину за наречену».
Нам дуже важливе переосмислення, особливо казок. Їхні оригінальні сюжети зовсім не дитячі: Зла Королева вимагає від мисливця вбити Білосніжку та повернути її печінку та легені; коли він приносить органи оленя, королева з’їдає їх, вважаючи, що вони належать Білосніжці. В оригіналі італійського поета Базіля (17 ст.) Спляча Красуня не прокидається через поцілунок – її ґвалтують уві сні, а через 9 місяців вона прокидається з близнюками. У редакції братів Грімм сестри Попелюшки відрізають собі пальці ніг та п’яту, аби влізти в туфельку.
Ці історії були перероблені у 17 столітті Шарлем Перро, а потім у 20 столітті Волтом Діснеєм, аби відповідати актуальним цінностям своєї епохи. Сьогодні расистські і сексистські сцени так само повинні зникнути з цих історій, як епізод канібалізму Злої Королеви. Класика повинна нас змусити задуматись про те, що було широко розповсюдженим кілька десятиліть тому і чому ми не маємо права цього допустити знову.
До речі, компанія Warner Bros. теж використовує дисклеймер: «Мультфільми, які ви зараз побачите, є продуктами свого часу. Вони можуть відображати деякі етнічні та расові упередження, які були звичним явищем в американському суспільстві. Ці зображення були хибними тоді і є хибними сьогодні. Хоча це не відповідає поглядам Warner Bros. на сучасне суспільство, ці мультфільми представлені такими, якими вони були створені, тому що вчинити інакше було б те саме, що стверджувати, що цих упереджень ніколи не існувало». Мені шалено імпонує остання фраза, адже визнання помилок це перший крок до протидії!
Якщо Скарлет ОʼХара і могла «подумати про це завтра», то нам треба думати про це вже і зараз. У 1939 році було екранізовано однойменний роман американської письменниці Марґарет Мітчелл «Звіяні вітром». Стрічка була надзвичайно успішною і отримала 8 Оскарів. Проте поруч з цим фільм романтизує рабство, у ньому зображено південь США до громадянської війни, який поступливий, пасивний і навіть сентиментальний до рабства.
Гетті Мак-Денієл, яка зіграла няню Маммі, стала першою афроамериканкою, яка отримала «Оскар», їй вручили його за найкращу жіночу роль другого плану. Однак їй заборонили сидіти з іншими акторами на церемонії в готелі Ambassador в Лос-Анджелесі, який запроваджував расову сегрегацію до 1959 року. Іншим темношкірим акторам та акторкам взагалі не дозволили відвідати прем’єру фільму через закони Джорджії про сегрегацію.
Канал HBO Max прибрав «Звіяні вітром», проте через два тижні фільм повернувся із застереженням про «заперечення жахів рабства». Також сервіс додав два відео, в яких обговорюється історичний контекст стрічки. В одному з роликів кінематографістка Жаклін Стюарт, зазначає, що фільм зображає «Південь до війни як світ витонченості та краси, не визнаючи жорстокості рабства. Погляд фільму на цей світ через призму ностальгії заперечує жахи рабства, а також спадщину расової нерівності». Друге відео — це відеозапис панельної дискусії «Складна спадщина», яка пройшла на Фестивалі класичного кіно в квітні 2019 року.
Хто ще змінив підхід?
У червні компанія Quaker Oats заявила, що змінить назву та упаковку свого бренду «Aunt Jemima». Тітка Джеміма створена за зразком архетипу «мама» на півдні Сполучених Штатів. Через історичний зв’язок стереотипу «мама» з рабством Quaker Oats оголосив у червні 2020 року про припинення бренду тітоньки Джеміми, «щоб досягти прогресу в напрямку расової рівності».
Netflix видалив серіал BBC Little Britain через використання в ньому «блекфейс-гриму». Також Netflix прибрав серіал комедію Come Fly With Me. Обидва шоу включають сцени, де коміки зображують та висміюють персонажів/ок різного етнічного походження.
Всі ці історії про необхідні зміни. Так, дисклеймер — не панацея, але він, може зробити найважливіше – змусити задуматись. «Ми не можемо змінити минуле, але ми можемо визнати його, зробити висновки та рухатися вперед разом, щоб створити завтра, про яке сьогодні можна лише мріяти» — таким девізом керується Дісней, і пропонує керуватись глядачам. Адже в наших руках те, яким буде світ навколо, що і чиїми голосами буде у ньому звучати.
Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
