Оглядаємо найбільше дослідження про соціальну згуртованість українців.
Соціальна згуртованість — одна з ключових характеристик єдності та стійкості суспільства. Чим більш згуртоване суспільство, тим міцніший імунітет до криз, нижчий рівень насилля, менша частота конфліктів між суспільними групами, а також вищий рівень довіри. Проте, це далеко не всі ознаки соціальної згуртованості.
У суспільстві кожної держави соціальна згуртованість має різні ознаки та рівень згуртованості. Всюди є показники й причини, які підсилюють її, або ж навпаки — погіршують.
Українці показали потужну згуртованість під час вторгнення Росії у 2022 році. Проте, тривала інтенсивна війна та накопичена втома вносить зміни. Для продовження ефективної боротьби важливо розуміти які саме показники нам, як суспільству, треба посилити, а яким протидіяти. Тому оглядаємо звіти ООН про стан соціальної згуртованості в Україні за 2021-2023 роки, створені на основі індексу reSCORE. Індекс reSCORE для України — це спільна ініціатива впроваджує Центр сталого миру та демократичного розвитку (SeeD).
У дослідженні ООН «Соціальна згуртованість в Україні. Частина ІІ» взяли участь 6-12 тисяч респондентів на різних стадіях. Аби переконатися у репрезентативності читайте методологію у дослідженні.
Як оцінювати соціальну згуртованість?
Є дві складові — горизонтальна згуртованість та вертикальна згуртованість. Кожна має набір показників. Часом вони перетинаються і впливають одне на одного.
Горизонтальна згуртованість — це про стосунки громадянин-громадянин, а вертикальна — про стосунки громадянин-інституція (держава).
Які показники в Україні виросли?
Відносини держава-громадяни (вертикальна згуртованість) потужно зміцнилася у 2023 році порівняно з 2021 роком. Проте, влітку 2023 року відчуття, що українська влада піклується, зменшилось порівняно з осінню 2022 року.
Найбільше на вертикальну згуртованість впливають три показники:
- відчуття захищеності та безпеки опитаних у дослідження (особиста безпека);
- ефективність врядування (надання державних послуг, забезпечення підзвітності влади, протидія корупції);
- відчуття довіри до влади.
Відчуття громадянського обовʼязку (RESCORE 2023)
Значний ріст спричинив ефект «гуртування навколо прапора» внаслідок ескалації війни. Також ми знаходимось у тривалій трансформації процесів творення політичної нації та державотворення. Це демонструє зміцнення відчуття громадянського обов’язку та приналежності до своєї країни у 2023 році порівняно з 2021.
Важливо, що підвищення цих показників не відбулося раптово після повномасштабного вторгнення Росії. Вони підвищувалися й раніше, проте повільно. Натомість після лютого 2022 року вони стали яскравішим.
Соціальна толерантність
Як ви ставитеся до перелічених груп людей?
Загальний рівень прийняття збільшився. Це доводить збільшення прийняття іммігрантів, євреїв, людей з іншим кольором шкіри та мусульман. Водночас, досі насторожує, що більшість респондентів дослідження reSCORE не бажають бачити у своїх громадах присутність ЛГБТКІ+ людей та наркозалежних людей.
Негативні стереотипи та хибні упередження про ці групи зменшують почуття безпеки та єдності.
Найбільш дискриміновані групи та неприйняття в Україні
За даними дослідження ООН «Соціальна згуртованість в Україні. Частина ІІ» 86% опитаних обирають уникати особистого спілкування з наркозалежними людьми або взагалі не хочуть бачити їх у своїх громадах.
71% опитаних обирають уникати особистого спілкування з ЛГБТКІА+ людьми або взагалі не хочуть бачити їх у своїх громадах.
63% опитаних обирають уникати особистого спілкування з ромами або взагалі не хочуть бачити їх у своїх громадах.
Існує звʼязок між групами громадян та неприйняттям. Дослідження ООН та індексу reSCORE показує, що люди старшого віку та люди з меншим доходом проявляють до ЛГБТКІА+ людей меншу толерантність. Також, мешканці міст демонструють більшу готовність приймати ЛГБТКІА+ людей, ніж мешканці сіл. Більш відкритою та інклюзивною до різних ідентичностей і груп є молодь, яка живе і містах.
Також рівень прийняття відрізняється в регіонах. Найвищі показники соціальної толерантності у Миколаївській (37% готові прийняти ЛГБТКІА+ і спілкуватися, 36% — готові прийняти у громаді) і Кіровоградській областях (32% і 27%). Найбільше людей готових спілкуватися з ЛГБТКІА+ людьми в Херсонській області (40%+).
Найменші показники в Івано-Франківській області — 63% не готові прийняти ЛГБТКІА+ людей у своїх громадах, не кажучи вже про особисте спілкування з ними.
З прийняттям ромів так само? Майже. Більшість мешканців Миколаївської (83%), Херсонської (55%) і Кіровоградської (50%) областей відкриті до особистого спілкування з ромами. Івано-Франківська область знову найменш толерантна — 52% не готові прийняти ромів у своїх громадах.
Які причини неприйняття?
За даними дослідження ООН ключовою причиною є споживання багатьма українцями контенту традиційних медіа. Також часто одна людина споживає контент одного або кількох традиційних медіа. Крім цього існує цікава кореляція: глядачі телебачення переважно негативно ставляться до ЛГБТКІА+, а читачі газет — до людей з іншим кольором шкіри.
Відсутність різноманіття контенту традиційних медіа, орієнтованість контенту на портрет аудиторії та закритий доступ для ізольованих та дискримінованих груп (ЛГБТКІА+, роми, люди з інвалідністю, люди, які залежні від наркотиків) формує хибні стереотипи та уявлення про ці групи.
То наша єдність і стійкість норм?
Горизонтальні відносини (громадянин-громадянин) досить стійкі. Натомість вертикальні відносини (громадянин-інституції) коливаються в залежності від популярності рішень представників органів державної влади. До прикладу, мобілізація у Сили оборони України похитнула довіру до влади та стійкість вертикальних відносин. Про явище соціальної згуртованості та його важливість читайте у нашій статті «Обовʼязково для виживання: соціальна згуртованість».
Джерела:
- Соціальна згуртованість в Україні: тенденції за даними індексів reSCORE 2023 та SCORE 2021 (Частина І)
- Соціальна згуртованість в Україні: оцінювання горизонтальних відносин за допомогою індексу reSCORE 2023 (Частина ІІ)
Автор: Данило Ваврів
Редакторка: Анастасія Перепеличенко
