Вибори після війни: на що звернути увагу

Виклики проведення виборів в Україні після війни на основі дослідження Ради Європи «Передумови та виклики для організації та проведення виборів в Україні у післявоєнний час».


Вибори — один із життєво необхідних процесів демократичної держави. Якщо їх провести неякісно, то громадяни не матимуть довіри до влади. А отже, чекайте протести, ба навіть революцію. Якщо ж виборів взагалі немає, то це повноцінний «відкат» демократії у бік автократії. 

В Україні наразі вибори «на паузі». Ми не знаємо коли вони відбудуться, але вже знаємо що нам потрібно зробити, аби провести чесні та справедливі вибори в Україні після війни.


Чи можливі вибори під час війни

Ні. Під час такої війни, яка відбувається від 24 лютого 2022 року провести вибори неможливо насамперед через безпекову загрозу та законодавчі обмеження. 

Відповідно до правового режиму воєнного стану проведення загальнонаціональних (вибори Президента та Верховної Ради України) та місцевих виборів, а також референдумів — заборонено. Тобто жодні вибори (чергові, позачергові чи проміжні) не можуть бути призначені.


Що якщо термін повноважень обранців минає

Відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану» повноваження Президента продовжуються. У випадку дострокового припинення повноважень Президента виконання його обовʼязків покладається на Голову ВРУ, відповідно до статті 112 Конституції.

З Верховною Радою України дещо складніше. Повноваження ВРУ як парламенту так само, як і Президента продовжуються до кінця дії воєнного стану. Проте, можливе дострокове припинення повноважень окремого народного депутата. Якщо це відбувається з депутатом, який пройшов у парламент за списком партії, то відбувається заміщення. Тобто той, хто був у списку нижче і не пройшов просто замінює однопартійця. З депутатами-мажоритарниками складніше, бо до них механізм «заміщення» не застосовується. Тому існує ризик, що у разі припинення повноважень його/її крісло у ВРУ буде пустим. 

Найскладніша ситуація з місцевими виборами на рівні територіальної громади, районних та обласних рад. Тут є дві головні проблеми. Перша полягає у неузгодженості різних законів щодо припинення та призупинення повноважень голів громад та місцевих рад на час діяльності військової адміністрації. Друга стосується неоднозначного переліку підстав для призначення позачергових місцевих виборів, навіть у виняткових ситуаціях. Наприклад, коли обранці місцевого самоврядування співпрацювали з росіянами. Детальніше про ці проблеми можете прочитати у дослідженні Ради Європи «Передумови та виклики для організації та проведення виборів в Україні у післявоєнний час» на сторінках 7-10.


Облік виборців

Першим і найбільш очевидним викликом є оновлення інформації про виборців та складання списків виборців. За 2022 рік демографічна ситуація в Україні кардинально змінилася, оскільки відбулося масштабне переміщення. Хтось виїхав за кордон, хтось в іншу область України, хтось був мобілізований до Сил оборони України, а хтось депортований у Росію тощо. Більше того, переміщення українців відбуватиметься і після завершення війни. Реєстр виборців не відображає актуальної ситуації й застиг 24 лютого 2022 року. 

Крім цього існують питання про обмеження/не обмеження виборчих прав для деяких громадян України, зокрема

  • тих, хто добровільно чи примусово набув громадянства Росії;
  • тих, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки України.

Конкурентність

Демократичні вибори передбачають конкурентне політичне середовище. Політичні партії повинні мати рівний доступ не тільки у висуванні кандидатів/ок, а й у доступі до інформаційних ресурсів, фінансових ресурсів, та створення місцевих осередків партій. Виборці ж мають мати простір для форматування власної волі та вибору між різними варіантами. А не як на «виборах» у СРСР, коли у бюлетені одна партія-монополіст, а інша — формальна і вам залишається вибір без вибору.

Цей виклик великою мірою покладений на самі політичні партії. Їх завданням буде забезпечити власну спроможність взяти участь у виборах. Тут насамперед йдеться про наявність кадрового потенціалу, фінансових ресурсів, структури та мережі з місцевими осередками, та звичайно, безпека членів партії.  


Адміністрування виборів

Адмініструванням виборів в Україні займається Центральна виборча комісія України. Першим ключовим викликом для ЦВК буде внесення змін до територіальної організації виборів. Мається на увазі,  забезпечення фізичної здатності системи виборчих дільниць провести належне голосування. Через масштабну вимушену міграцію українців та зміну місця голосування внутрішньо переміщеними особами вже під час виборчого процесу складно передбачити скільки людей на яку дільницю прийде і підготуватися до цього. 

Ще один адміністративний виклик — матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення виборів. Сюди входить: загальне фінансування виборів; наявність приміщень для голосування; та наявність обладнання та інвентарю (скриньки, компʼютери, сейфи тощо).
Не переживайте, ЦВК вже думає над цими викликами. Зокрема, проводить регулярні зустрічі з ЦВК Хорватії, Боснії та Герцеговини обмінюючись досвідом щодо організації виборів після війни. Детальніше читайте на їх сайті. (А ще у нашої ЦВК є класний інстаграм).


Переживемо

Усі ці виклики підйомні та вирішувані. ЦВК і ВРУ вже працюють над цим. Міжнародні партнери України обовʼязково допоможуть провести вибори на належному рівні. Та спершу — потрібно досягти безпеки, над чим ефективно працюють Сили оборони України. А ми будемо допомагати.


Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
Вам може сподобатись!

Ритми свободи у несвободі

Як творилася «західна» музика українськими гуртами в умовах партійних заборон та обмежень СРСР