Чи в порядку світ: сьогодні та в інші періоди історії

Суть та етапи становлення міжнародного порядку. Світопорядок різних часів та його особливості. Невизначеність як актуальний світопорядок.


12 хвилин

Від депутата Європарламенту Жан-Лін Лакапеля, премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана, Папи Римського та деяких інших людей та інституцій лунають заяви про пошук миру з Росією, дипломатичне вирішення конфлікту та дотримання міжнародного права. Президент України Володимир Зеленський у відеозверненнях повторює, що потрібно «примусити Росію шукати мир». Генасамблея ООН вимагає від Росії «негайно, повністю і безумовно вивести всі свої військові сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів». А генсек Антоніу Гутерреш каже, що: «Цей конфлікт також закликає нас об’єднатися у співпраці та солідарності, щоб підтримати всіх постраждалих і подолати це порушення міжнародного права». Подібні заклики до пошуку та встановлення миру лунали і 2014-ого року, але тепер вони гучніші та цікавлять не лише Україну. Міжнародний мир та безпека ґрунтується на багатьох факторах і одним із найважливіших є загальний світопорядок.

Що таке «світопорядок» або «міжнародний порядок»

Якщо зупинитися на визначенні Oxford English Dictionary, то “Світопорядок – це коли все в порядку”. Проте, краще розʼяснюють політологи та вчені-теоретики міжнародних відносин. За Майклом Барнеттом, світовий порядок – це «шаблони взаємин та дій» (patterns of relating and acting) які випливають з правил, інституцій, законів та норм. Джон Міршаймер, американський політолог та теоретик “наступального реалізму” каже, що “світопорядок” – ”організована група міжнародних установ, які допомагають керувати взаємодією між державами-членами”. Девід Лейк, Ліза Мартін і Томас Ріссе визначають “порядок” як – ”шаблонні або структуровані відносини між одиницями” (під “одиницями” маються на увазі як держави, так й інші учасники міжнародних відносин: бізнес, громадські/міжнародні організації, окремі особистості чи групи тощо).

Отже, світопорядок можна визначити як систему шаблонів відносин держав та інших учасників міжнародних відносин, яка базується на міжнародних договорах, інституціях, законах та правилах.

Як утворився сучасний світопорядок

Ближче до завершення Першої світової війни у 1918 році була сформульована ідея про створення організації та системи міжнародних угод, які б забезпечили мир. Після завершення війни держави-переможниці на чолі з лідерами Антанти (США, Велика Британія, Італія, Франція) скликали Паризьку мирну конференцію (1919-1920). Саме тут прийняли серію міжнародних договорів, створили міжнародну організацію Лігу Націй, окреслили нові національні кордони, а також наклали відповідальність та провину на Німеччину та її союзників.

Ліга Націй концептуально схожа на ООН, але в інших умовах та з меншим масштабом. Ліга Націй – це перша міжнародна міждержавна організація (до неї входили 52 країни). Основною місією Ліги Націй було підтримання миру в усьому світі. А також знайомі нам сьогодні принципи: запобігання війнам шляхом колективної безпеки та роззброєння, врегулювання міжнародних суперечок через переговори та арбітраж, справедливе ставлення до корінних мешканців.

Чому не спрацювало

Здавалося б, нарешті мир гарантовано. Проте, по-перше, держави не могли дійти згоди у питанні роззброєння. Наприклад, Франція, Польща та Чехословаччина боялися нападу, тому не хотіли роззброюватися. Також, їх позиція загострилася з приходом до влади Гітлера. По-друге,  відсутність відповідної реакції Ліги Націй на деякі тогочасні війни фактично дозволила деяким державам порушувати міжнародне право та починати вийни.  Критичними вважаються вторгнення Японії до Китаю (Маньчжурія, 1931), Італія до Абіссінії (Ефіопії) (1935), СРСР до Фінляндії (1939). Тож Японія, Італія, Іспанія вийшли з Ліги Націй самі. А СРСР виключили у 1939.

Післявоєнний мир та ООН

По завершенню Другої світової відбулася серія мирних конференцій та угод: Потсдамська та в Ялтинська конференції. В Потсдамі були представники США (Гаррі Трумен), Великобританії (Вінстон Черчилль) та СРСР (Йосип Сталін). В Ялті Трумена замінив Рузвельт, а також долучилася Франція (де Голль). Мета  конференцій — формування післявоєнного миру, який мав складатися з принципу колективної безпеки та плану надання права на самовизначення звільненим народам Європи.

Окрім конференцій, також, в 1945 була створена Організація Обʼєднаних Націй (ООН). Фактично, Ліга Націй трансформувалася в ООН: передала свої активи, архівні документи та інтегрувала деякі структурні підрозділи. Один із батьків Ліги Нації, Роберт Сесіл на крайньому засіданні сесії, сказав:

«Давайте сміливо заявимо, що агресія, де б вона не відбувалася і як би її не захищали, є міжнародним злочином, що обов’язок кожної миролюбної держави – обурюватися нею та застосовувати будь-яку силу, щоб її придушити, як механізмів Статут, так і механізмів Пакту, є достатньо для цієї мети, якщо вони правильно використовується, і якщо кожен добре налаштований громадянин кожної держави готовий піти на будь-які жертви заради збереження миру … Я ризикну вразити моїх слухачів тим, що велика справа миру ґрунтується не лише на вузьких інтересах наших власних націй, але ще більше на тих великих принципах правильного і неправильного, від яких залежать як нації, так і окремі люди.

Ліга мертва. Хай живе ООН».

ООН отримала схожу мету – запобігання майбутнім війнам. Основні цілі ООН:

  1. Підтримка міжнародного миру та безпеки;
  2. захист прав людини;
  3. надання гуманітарної допомоги;
  4. сприяння сталому розвитку ;
  5. дотримання міжнародного права.

«Cold War» та «Post Cold-War Era»

Проте, досить швидко «сталося не так, як гадалося» – почалась Холодна війна. В міжнародних відносинах цей період називають біполярною системою міжнародних відносин або просто Холодною війною (“Cold War”). Біполярна, бо відбувається протистояння в основному двох плюсів – США та СРСР. Закінчилася вона розвалом СРСР в 1991 році. Це час великої ядерної напруги та конкуренції озброєнь. На щастя, ядерна війна не сталася, а СРСР розпався.  

У 1989-1991 році народився наступний світопорядок. Одні дослідники міжнародних відносин називають його «Post Cold-War Era», інші – «Біловезьким» (на честь припинення існування СРСР). З «тюрми народів» СРСР звільнилося 15 держав, частина з яких має великий вплив на баланс сил та політику як в регіоні, так й у світі загалом. Наприклад, геополітична вага та цінність України часто недооцінювалася, проте для Росії Україна була однним з невідʼємних компонентів існування як в ідеологічному сенсі, так і геополітичному, імперіалістському. Держави Європи, які також вийшли з під впливу СРСР склали кістяк нового потужного утворення – Європейського Союзу. 

Іншими характеристиками «Post Cold-War Era» є 

Мультиполярність світу. Коли існують багато суверенних держав, які більшою чи меншою мірою впливають на міжнародні відносини.

Зростанням впливу Європейського Союзу, насамперед через економічну єдність та розширення кількості держав-членкинь ЄС від 12 учасниць у 1990 році до 28 учасниць у 2013 році. 

Рік набуття членства в ЄСДержаваЗагальна кількість членів ЄС на цей рік
1990НДР (Об’єдналась із ФРН, надалі як єдина Німеччина)12
1995Австрія 
Фінляндія
Швеція
15
2004Естонія 
Кіпр 
Латвія 
Литва 
Мальта 
Польща 
Словаччина 
Словенія 
Угорщина
Чехія
25
2007Болгарія 
Румунія
27
2013Хорватія28

Розширення НАТО. У 1999 році долучилися Чехія, Угорщина та Польща. У 2004 році – Болгарія, Естонія, Литва, Латвія, Румунія, Словаччина, Словенія. У 2009 році – Албанія та Хорватія.

Демократизація держав. Комунізм як альтернатива у образі СРСР довів свою неспроможність, а багато держав взяли курс на демократизацію. Особливо держави Європи, які стали членами ЄС у 1990-2013 роки та держави кандидатки на вступ до ЄС: Албанія, Молдова, Північна Македонія, Сербія, Туреччина, Україна, Грузія та Чорногорія. А також демократизація деяких держав Південної Америки (Аргентина, Мексика, Болівія, ) та Азії (Австралія, Індія, Індонезія, Японія, Філіппіни, Тайвань та Південна Корея). В більшості цих держав процес демократизації триває й сьогодні.

Глобалізація у всіх сенсах. Поява інтернету та стрімкий розвиток комунікацій, мобільного-звʼязку, світової транспортної та торговельної інфраструктури. Економіки держав стали більш взаємозалежними, а відносини тіснішими. Пришвидшилась також культурна глобалізація – популярність музичних жанрів K-pop та Rap, кількість ресторанів McDonald’s та KFC по всьому світу, кількість переглядів Star Wars чи Harry Potter.

Зміни в Азії. Зростання економіки та глобального впливу Китаю та Індії, формування впливу Росії на основі продажу газу та нафти.

Локальність. Локальні війни, громадянські війни, війна з тероризмом, етнічні конфлікти, а також миротворчі операції НАТО та ООН.  

Міжнародне співробітництво. Інструментами стали міждержавні договори (Паризька угода про клімат), міждержавні організації (Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК)) та багатосторонні формати (G20 – форум держав з найбільш розвинутими економіками) тощо.

Який світопорядок сьогодні?

Зараз світ знову переживає велику безпекову кризу. Дивлячись на дії Росії бачимо, що міжнародне право не гарантує цілковиту безпеку, а міжнародних інституцій та організації у стримуванні Росії до повномасшабного вторгнення в Україну були безуспішними. Коли “правила гри” (міжнародне право) порушуються, немає відповідальності за злочини і належної відповіді, то інші авторитарні чи тоталітарні держави сприймають такі умови за “нові правила гри” та “новий порядок”. Окрім України та Росії існують й інші війни, конфлікти чи потенційні конфлікти, як наприклад претензії Китаю щодо Гонконгу та Тайваню. 

Сьогодні ми та світ в умовах невизначеності. На щастя, Україна навчилась переконувати і залучатися підтримкою дружніх держав. Ці вміння допоможуть нам остаточно перемогти імперіалізм Росії та продовжувати демократичний розвиток. А також, користуючись нагодою взяти лідерство у створенні нової чи вдосконаленні старої архітектури безпеки та миру для світу.


Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
Вам може сподобатись!

Ритми свободи у несвободі

Як творилася «західна» музика українськими гуртами в умовах партійних заборон та обмежень СРСР