Від жарту до геноциду. Шкала Олпорта

Як упередження переростають у насилля, злочин проти людяності та геноцид.


Чому одні люди переконані, що варто знищувати інших людей? Відповідь знайшов психолог Гордон Олпорт у 1954 році. Він створив шкалу, яка пояснює яким чином суспільства переходять від упереджень та жартів до дискримінації та геноциду.

Ця новина надихнула нас глибше поринути у світ кримінальних злочинів серед письменників та розібрати деякі цікаві (і по-справжньому моторошні) кейси. 


Шкала олпорта та її стадії

Стадія 1 — Антилокуція (висловлення упередження та мова ворожнечі)

Антилокуція — це коли люди (які належать до більшості) будують жарти на негативних стереотипах та безпідставних упередженнях про іншу групу людей (яка є у меншості). Крім жартів, сюди належать упереджені судження, які відображають негативні стереотипи та негативні образи, і не засновані на фактах й доказах. А також висловлення ненависті у бік певної групи. 

На перший погляд «це лише жарти та просто слова», ніхто не хоче цим зашкодити і це не шкодить. Проте антилокуція створює фундамент для розвитку упередженості та переходу на крок ближче до вчинення геноциду.

Стадія 2 — Уникання

Одна група людей (більшість) уникає іншої — «чужої» (меншості). Не спілкується з «ними», розриває контакти, банить чи відписується у соцмережах, уникає місць перебування «чужих», переходить дорогу чи не сідає поруч, не вітається й не говорить, не запрошує в компанію. Так формується потужне розділення «ми» і «вони». 

Так група, яка у більшості  ізолює іншу. Видається, що тут ніякої шкоди немає, проте з ізольованою групою відбувається соціальне відчуження, що доповнюється психологічною шкодою. 

Стадія 3 — Дискримінація

Упередження переходить у більш шкідливі дії. Ізольованій групі (групі меншості) відмовляють у рівному доступі до освіти, роботи, різноманітних послуг, товарів тощо. Наприклад, роботодавці обирають працівників на основі упереджень, а не компетентності. Поліція зупиняє для обшуку ізольовану групу значно частіше. Ресторани псують їжу або ж взагалі не пускають у заклад.

Люди біля сегрегативного фонтану. At Segregated Drinking Fountain, Mobile, Alabama, 1956

Ця поведінка має конкретну мету — завдати шкоди групі меншості. Група більшості активно намагається завдати шкоди меншості, що закріплюється навіть у законодавстві. Наприклад, закони Джима Кроу у США 1890–1964 років. Про ці закони та боротьбу проти них можете прочитати у нашій статті «Шлях лідера: Доктор Мартін Лютер Кінг-молодший».

Стадія 4 — Фізичне насилля та шкода

Група більшості переходить до насилля і знищує власність меншин та здійснює насильницькі напади. Чинить  злочини на ґрунті ненависті.

Напад на табір ромів на Львівщині у 2018 році. Фото: IGOR ZINKEVYCH/FACEBOOK

Наприклад, побиття учасників Прайдів та Маршів Рівності. Розбиття вітрин чи вікон, нищення та підпали приміщень, які належать групі меншості тощо. З боку силових органів влади це можуть бути надмірні обшуки, переслідування, втручання у приватне життя, вилучення майна, добити та побиття. Крім того, сюди теж належить вандалізм, самосуди, погроми тощо. 

Стадія 5 — Винищення

Прагнення та цілеспрямовані дії групи людей, які спрямовані на винищення іншої групи — геноцид, етнічна чистка тощо. Це, наприклад, Голокост. 

Lee Miller, Irmgard Seefried, Opera singer singing an aria from ‘Madame Butterfly,’ 1945. © LEE MILLER ARCHIVES, ENGLAND.


Як зупинити розвиток упереджень у винищення

Кожен й кожна з нас мусить почати з себе. Спочатку навчитись помічати мову ворожнечі та дискримінаційні конструкти у власному мовленні та жартах. Помічати це у собі й викорінювати — це нормально, бо значна кількість дискримінаційних конструктів насаджувалась нам СРСР та Росією. Але є й багато інших поширених речей у побуті українців/ок — сексистські жарти, мізогінія, уникання людей з інвалідністю, мова ненависті в бік людей ЛГБТКІА+ тощо. Більшість прикладів образливих та коректних назв та визначень можете знайти за цим покликанням у словнику Безбарʼєрності

Не проходьте повз мови ворожнечі чи дискримінаційних жартів і сміливо робіть зауваження людям, які використовують мову ворожнечі й ненависті. Нехай ця шкала Олпорта стане для вас аргументом чому та як шкодить мова ворожнечі, як підштовхує до наступних стадій уникнення та дискримінації, й руйнує єдність суспільства.

Джерело:

Gordon Allport, The Nature of Prejudice,  Addison-Wesley, 1954.

Вам може сподобатись!

Вибори після війни: на що звернути увагу

Виклики проведення виборів в Україні після війни на основі дослідження Ради Європи «Передумови та виклики для організації та проведення виборів в Україні у післявоєнний час».