Як використати відходи зруйнованих будівель на користь розвитку циркулярної економіки і хто вже робить це в Україні
Станом на січень 2023 року за даними уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Росія зруйнувала понад 140 тисяч будівель в Україні. Це 383 будівлі на день. Обстріли Росією території України не припиняються, тож кількість відходів росте. Це насамперед залізобетон, бетон, меблі, скло, арматура, дерево, цегла тощо. Все це залишається на руїнах житлових та інфраструктурних споруд у які влучили російські ракети, дрони чи їх уламки. Але хороша новина в тому, що відходи руйнувань можнаперероблювати та розвивати українську економіку.
Напрям для розвитку економіки
Коли у державі законодавчо встановлені правила поводження з відходами, це стимулює розвиток циркулюючої економіки, або ж економіки замкненого циклу.
Це економічна модель, яка передбачає оренду, спільне використання, вторинне використання та переробку продуктів чи ресурсів впродовж якомога довшого періоду. В основі економіку замкненого циклу лежать три принципи:
- Reduce (скорочення використання ресурсів і перевага відновлюваним матеріалам);
- Reuse (ефективне й повторне використання продуктів);
- Recycle (відновлення продуктів й відходів для подальшого використання).
Джерело: «Аналіз проблеми переробки відходів від руйнувань: воєнний вимір», ГС «Досить труїти Кривий Ріг», 2023.
Серед основних переваг циркулярної економіки — захист довкілля, зменшення залежності від сировини, підвищення конкурентоспроможності, стимулювання інновацій та економічного зростання, а також створення більшої кількості робочих місць.
Будівельні відходи, які можна переробити
52 % — бетон та залізобетон;
32 % — кам’яні стінові матеріали (цегла, стінові блоки, піно- та газобетон);
8 % — відходи асфальту та будівельних розчинів;
4 % — відходи металів;
2 % — відходи дерева та пластмас;
1 % — керамічні вироби (сантехнічна кераміка, керамічна плитка);
1 % — гіпсокартон, скло та інші відходи.
Джерело: Цікаві приклади втілення європейських тенденцій у сфері промислових відходів/«ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №4, 2020
Найбільша частина відходів — це бетон та залізобетон. Є два основних шляхи розумного використання відходів: повторне використання без переробки та переробка відходів.
Повторно використовувати можна елементи будівель, які збереглися у хорошому стані. Наприклад, колони, балки чи елементи стін. Основна складність полягає у правильному демонтажі та транспортуванні збережених елементів.
Переробка відходів або рециклінг — це значно триваліший і складніший процес, який вимагає кількох стадій сортування й переробки, а також спеціальної техніки для переробки чи подрібнення відходів.
Бетон, залізобетон і цегла, як наймасовіші відходи, спочатку проходять стадію подрібнення. З отриманої суміші отримують: щебінь, фракційний бетон, гранітний відсів — 70%; уламки цегли і каменю — 25%; та металевий лом — 5%.
Щебінь, наприклад, сортують на більші і менші фракції (10–20, 20–40, 40–80 мм). Його використовують для виготовлення бетону, залізобетону, будівництва малоповерхівок, заливці фундаментів, будівництві доріг, малій забудові, інфраструктурний забудові, будівництві доріг, покриття спортивних майданчиків тощо.
Асфальт повторно застосовують у будівництві доріг. Пластик і скло переробляють скловиробники. Дерево подрібнюють і переробляють у деревинно-цементну масу, з якої роблять цементно-стружкові. Також з відходів деревини можна отримати пресовану деревину. Вона використовується у створенні деталей для автомобілів та утеплення будівель.
В умовах війни до будівельних відходів додаються інші матеріали, які значно ускладнюють процес сортування та переробки відходів від руйнувань:
- одяг та тканини;
- меблі та побутова техніка;
- побутова хімія;
- посуд;
- медичні засоби (аптечки, градусники);
- люмінесцентні лампи;
- тіла людей та тварин;
- залишки вибухових речовин та снарядів;
- залишки зброї чи використаних одноразових елементів зброї.
Хто і як вже переробляє відходи руйнувань в Україні
Наразі переробкою будівельних відходів від зруйнованих Росією будинків в Україні займаються переважно міжнародні компанії. Українські підприємці тільки заходять на цей ринок.
З руйнуваннями у Бучі працює ізраїльська компанія GreenMix, одна з найуспішніших компаній у сфері переробки будівельних відходів. GreenMix втілюватиме пілотний проєкт будівництва заводу з переробки будівельних відходів у Київській області та демонтажі зруйнованих багатоповерхівок біля Києва.
У Гостомелі вже розпочалася робота над пілотним проєктом реновації 6 житлових будинків для 310 сімей, школи на 1000 учнів та дитячого салка. Для будівництва помешкань та доріг використають матеріали зі зруйнованих об’єктів біля аеропорту Гостомеля. Цей проєкт втілює французька компанія Neo-Eco за фінансової підтримки уряду Франції. На думку віцепрезидента компанії Neo-Eco Барта Грюєра повторне використання будівельних відходів дасть змогу оптимізувати бюджет відновлення України приблизно на 20 — 25%.
Важливо, що закордонні компанії залучають до таких проєктів також українських фахівців та підрядників, які можуть на стадії пілотів перейняти досвід та реалізувати його згодом самостійно. Крім цього, наприклад, уряд Японії передав громаді Ірпеня спеціальну техніку для демонтажу, траспортування та переробки будівельних відходів. Це дозволить громаді самостійно переробити відходи.
Серед українських компаній ситуація складніша. В Україні недостатньо підприємств відповідно до кількості руйнувань завданих Росією. Недостатньо для формування конкурентного ринку таких компаній. Недостатньо досвіду для переробки будівельних відходів такої рівня складності. Проте, є компанії, які змінюють ситуацію на краще.
«Хаммель Україна» та «ОЛНОВА» займаються продажем обладнання з переробки відходів. Для вторинного використання та утилізації «ОЛНОВА» пропонує різні технічні рішення сортування та подрібнення нетоксичних комерційних та змішаних ТПВ (твердих побутових відходів), будівельних відходів, органічних та неорганічних відходів, макулатури та полімерів. Також існують компанії, які концентруються на транспортуванні будівельних матеріалів, розділенні дерева, скла, металу та пластику, а також захоронення відходів.
Особливо складна ситуація з утилізацією меблів, оскільки вони містять скляні вставки, металеву фурнітуру та токсичні клейові суміші, які не розкладаються і ускладнюють переробку. Оскільки їх необхідно розібрати, відсортувати частину матеріалів придатних для переробки, а решту — захоронити на спеціальних полігонах.
Виклики переробки руйнувань.
Перший і найбільш очевидний виклик, який ускладнює першу стадію роботу з будівельними відходами на зруйнованій ділянці — розмінування та відділення вибухонебезпечних і токсичним предметів.
Другий — відсутність належного законодавства та недосконалість деяких норм. В межах інтеграції України до ЄС та уподібнення законодавства у 2022 році було прийнято Закон України «Про управління відходами». Він задає загальну рамку та концепцію управління відходами, проте підзаконних спеціалізованих актів немає. Йдеться насамперед про спеціалізовані Закони, які регулюють порядок поводження з відходами видобувної промисловості, металобрухтом, відходами упаковки, батарейками, батареями, медичними відходами тощо. Крім цього необхідний окремий порядок походження з відходами, які утворилися через руйнування спричинені бойовими діями чи терористичними актами Росії.
Третій виклик — це напівзруйновані та обстріляні багатоповерхові будинки, оскільки для їх демонтажу та вторинного використання будівельних матеріалів необхідна не тільки дорога техніка, а й досвід роботи з такими обʼєктами.
Четвертий — обсяги руйнувань. Переробка руйнувань такого масштабу та відбудова вимагає участі великих закордонних компаній, розвитку наявних українських компаній та поява нових, великої кількості робітників/ць, а також фінансування.
Зрештою, усі ці виклики вирішувані й передусім потребують фінансування. Але спершу необхідна деокупація тимчасово окупованої Росією території України та достатня протиповітряна оборона для забезпечення фізичної безпеки надалі.
Детальніше про переробку відходів читайте у аналітичному звіті «Аналіз проблеми переробки відходів від руйнувань: воєнний вимір» створеним Громадською спілкою «Досить труїти Кривий Ріг» у 2023 році.
Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
