Як працює російська пропаганда у Латинській Америці

І чим це загрожує Україні


Одна з наймасштабніших зон впливу російської пропаганди створена у  державах Латинської Америки. Раніше медіаексперти вважали, що Росія підтримує лише крайні ліві медіа, або ж ті, які ідеологічно близькі політикам. Нове дослідження Державного департаменту США виявило значно складнішу систему та неочевидний вплив пропаганди.


Росія — Чилі

Команда авторів у Росії, яка підпорядковується уряду, створює контент та відправляє у місцеву збірну латиноамериканську редакцію. Редакція складається з місцевих журналістів та лідерів думок з різних держав регіону. Вони перевіряють контент, редагують його та «локалізують». Так інформація стає начебто унікальним органічним латиноамериканським контентом. 

У пресрелізі Держдепартаменту США йдеться, що скоріш за все така група редакторів у Латинській Америці створена у Чилі. Проте, Росія також використовує журналістів та медіа в Аргентині, Болівії, Колумбії, Кубі, Мексиці, Венесуелі, Бразилії, Еквадорі, Панамі, Парагваї, Перу та Уругваї. 

Додаткова складність та ефективність цієї інформаційної кампанії створюється завдяки широкій екосистемі проксі-сайтів, залученню начебто незалежних людей та медіа, а також потужній роботі місцевих російських послів. 


Які мета та вилив пропаганди у Латинській Америці

Ключове завдання — переконати громадян у позитивному іміджі Росії й тому, що Росія проводить начебто успішну та потрібну неоколоніалізаційну політику, начебто бореться з імперіалізмом США та НАТО, які начебто загрожують світу й Латинській Америці насамперед.

За словами аналітика із національної безпеки Дугласа Фара: «Вони (росіяни) почали обʼєднувати ці три конгломерати медіаімперій у єдину систему обміну повідомленнями. Усі троє сходяться на тому, що США є їхнім головним ворогом. Тож вони транслюють перехресні повідомлення що США є імперіалістичними у своїх стратегіях. І потім у 2014 році з окупацією Криму, а потім знову з вторгненням в Україну у 2022 році видно величезні спалахи обігу таких повідомлень, як у соцмережах, так і в контенті їх більш офіційних мереж. І зрештою,  Associated Press, Reuters або France Press підхопить це. Тому що є два-три медіа, які повідомляють одну й ту саму інформацію. Тож це дуже ефективна система». 

Ще один аналітик із національної безпеки та оборони Латинської Америки наводить такі приклади впливу пропаганди: «Між 2014 роком і дотепер Росія ставала все більш і більш агресивною на міжнародній арені. Вона ставала все більш руйнівною. Але коли ви дивитесь на те, як розвивався імідж Росії у Латинській Америці ви можете побачити що аж до агресії проти України у 2022 році імідж покращувався. Таким чином між поведінкою та іміджем була розбіжність. Імідж у Латинській Америці покращувався, а поведінка на міжнародній арені ставала дедалі агресивнішою. Ви можете побачити більш конкретні приклади, такі як відмова країн Латинської Америки надавати російську зброю США для того, щоб відправляти її в Україну… Лише цього року, як приклад, країни Латинської Америки обрали нейтралітет і продовжували вести бізнес з Росією після війни в Україні».


Хто керує пропагандою і чому люди це дивляться

Інформаційною кампанією керує три російські організації: Агенція соціального дизайну (директор Ілля Гамбашидзе), Інститут розвитку Інтернету та Структура (генеральний директор Ніколай Тупкін).  

У Латинській Америці переважно досить низька якість медіапродукту, а Росія постачає візуально і технологічно якісний контент, і звичайно — фінансування. Тому споживачі контенту часто обирають якісніший контент, хоча він є дезінформацією.

Вам може сподобатись!

Коли і яким буде мир?

Базові концепції миру. Основні компоненти та теорії досягнення миру.