І чи українці — теж мігранти?
3 хвилини
Право на вільне пересування у межах та за межами країни визнається у Загальній декларації прав людини. У статті 13 йдеться про те, що «кожна людина має право на свободу пересування і проживання у межах кордонів кожної держави» і «кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи свою країну, а також повертатися до своєї країни». Тим не менше, немає ніяких міжнародних документів, в яких вибір своєї країни проживання визнано правом людини.
Міграція — процес переміщення або через міжнародні кордони, або у межах однієї країни, що включає будь-які пересування людей, незалежно від причин.
Форми міграції залежать від багатьох факторів, в тому числі від мотивів міграції, тривалості та правового статусу мігрантів.
Дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ)
Починаючи з 2000 року, щорічно Міжнародна організація з міграції публікує доповіді про світову міграцію.
За своєю природою складна динаміка глобальної міграції ніколи не може бути повністю виміряна, зрозуміла та врегульована. Масив даних та інформації, зазначених у звітах допомагає нам краще зрозуміти ключові особливості міграції в дедалі невизначені часи.
У 2022 році Європа та Азія прийняли близько 87 мільйонів і 86 мільйонів міжнародних мігрантів відповідно, що становить 61% від загальної кількості міжнародних мігрантів у світі.
За ними йдуть Північна Америка з майже 59 мільйонами міжнародних мігрантів, що еквівалентно 21% світового населення мігрантів, Африка з 9%, Латинська Америка та Карибський басейн з 5% та Океанія з 3%.Порівняно з чисельністю населення кожного регіону, у 2020 році Океанія, Північна Америка та Європа мали найвищу частку міжнародних мігрантів, відповідно 22%, 16% та 12% від загальної чисельності населення. Частка міжнародних мігрантів була відносно невеликою в Азії та Африці (1,8% і 1,9% відповідно) і в Латинській Америці та Карибському басейні (2,3%).
Однак найбільш помітне зростання між 2000 і 2020 роками було зафіксовано в Азії, зі збільшенням на 74% (близько 37 мільйонів людей). За цей період Європа пережила друге місце за темпами зростання, кількість міжнародних мігрантів збільшилася на 30 мільйонів, за нею йдуть Північна Америка (18 мільйонів) і Африка (10 мільйонів).
Чому частка мігрантів відрізняється в різних частина світу?
На міграційний процес впливає багато факторів, зокрема якість життя всередині країни, економічні показники, індекс розвитку держави. Крім цього міграційні можливості — доступу до віз. Варіанти регулярної міграції певною мірою залежать від «лотереї народження». Зокрема, від національності потенційного мігранта залежить чи отримає він/вона позивну відповідь чи ні. Дані доповіді вказують на те, що певні групи національностей набагато частіше отримують доступ до віз і угод про скасування віз. А ось, до прикладу, громадяни країн із дуже високим індексом людського розвитку можуть подорожувати без віз приблизно до 85% усіх країн світу. Домінуючою тенденцією внутрішньої міграції протягом 20 століття було переміщення із сільської місцевості до міста.
Найчастіше у нас на слуху трудова міграція, я чи чули ви про кліматичну міграцію?
За підрахунками Світового банку до 2050 року 216 мільйонів людей мігрують в своїх країнах у пошуках роботи, їжі і води. Дані УВКБ ООН вже демонструють, що за минуле десятиріччя кризи, спричинені погодними умовами, призвели до переміщення вдвічі більшої кількості людей, ніж конфлікти. Верховний комісар ООН у справах біженців опублікував дані, як зі зміною клімату ймовірно, погіршують бідність, голод і доступ до природних ресурсів, розпалюючи нестабільність і насильство.Глобально більшість держав і міжнародних інституцій не готові до майбутніх масштабів кліматичної міграції.
Міграція українців. Чи можна вважати людей, які тікають від війни мігрантами?
Право на захист від переслідувань визнається як право людини згідно із Загальною декларацією прав людини. Це право є основоположним також у Конвенції про статус біженців. Особи, які вимушено покинули домівки, через війну коректно називати «внутрішньо переміщеними людьми» (ВПО), якщо це сталось у межах країни, якщо було здійснено перетин міжнародного кордону то у широкому розумінні — це біженці. Але знову ж таки, біженцями ми можемо називати тих хто офіційно отримав статус. Серед підстав для отримання статусу біженця — переслідування, насильство під час збройного конфлікту чи інші прояви порушень прав людини.
Українців, які втікали(-ють) від війни не коректно називати мігрантами.
Мігрант — особа, яка свідомо та з власної волі перетинає державні або адміністративно-територіальні кордони з метою зміни місця проживання або без такої зміни.
Так як у більшості українців\ок не було і немає цього на меті, їх краще назвати «вимушеними мігрантами».
Вимушені мігранти — біженці/біженки, шукачі притулку, або люди, змушені переселятися через такі зовнішні фактори, як збройні конфлікти або екологічні катастрофи.
Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
