Темна сторона літератури: злочини у письменницькому світі 

У літературному просторі, де слова створюють фантазійні світи, часом реальність виявляється значно страшнішою, ніж будь-яка вигадка. 


Нещодавно творчу спільноту сколихнула новина про затримання французького письменника Фредеріка Беґбедера у комісаріаті міста По. Уранці 12 грудня його викликали на допит у межах розслідування справи про зґвалтування, однак вже ввечері того ж дня звільнили з-під варти. Наразі триває попереднє розслідування.

Поліція зазначила, що справа не пов’язана з наркотиками — важливе уточнення, адже у 2008 році Беґбедера затримували за їх вживання та зберігання. Це стало відправною точкою для написання «Un roman français» (укр. «Французький роман») — автобіографічної новели про дитинство, батьків, ранні захоплення та Францію 60х–70х років.

Ця новина надихнула нас глибше поринути у світ кримінальних злочинів серед письменників та розібрати деякі цікаві (і по-справжньому моторошні) кейси. 


Енн Перрі

Роль: авторка історичних детективів

Відомий твір: серія романів про Томаса й Шарлотту Пітт

Злочин: у 15-річному віці вбила матір своєї подруги

Покарання: 5 років ув’язнення

Енн Перрі (Джульєтта Маріон Халм) — британська письменниця, насамперед відома своїми історичними детективами.

Ранній період життя Енн Перрі відзначився важливою подією. У 1954, у віці 15 років, вона разом зі своєю подругою Полін Паркер була засуджена за вбивство Онори Ріпер (матері Паркер) у Новій Зеландії.  Вони спланували її вбивство, використовуючи цеглину, засунуту в панчоху, і описали деталі в особистих щоденниках. У щоденнику Паркер день трагічного вбивства мав заголовок «День щасливої події». 

Правоохоронці знайшли достатньо доказів, щоб заарештувати Паркер у ніч смерті її матері, а Халм — наступного дня. Цей випадок викликав широкий резонанс у їхньому маленькому місті, і обидві дівчини були визнані винними. Їх розмістили у різних в’язницях, щоб запобігти будь-якому спілкуванню між ними. Цей інцидент став основою для фільму 1994 року «Небесні створіння». 

Відсидівши п’ять років у в’язниці, у 1959 році Джульєтта Халм вийшла на волю і згодом змінила ім’я на Енн Перрі. Вона почала свою письменницьку кар’єру в 1970-х роках, і її першим опублікованим романом був «The Cater Street Hangman» (1979), який представив персонажа Томаса Пітта. Цей роман поклав початок популярній серії, дія якої розгортається у вікторіанському Лондоні, за участю Пітта, інспектора поліції, та його вродливої дружини Шарлотти.

Однак «Небесні створіння» послужили каталізатором для того, щоб Перрі стала відома як Халм. Коли фільм вийшов на екрани влітку 1994 року, новозеландський журналіст Лін Фергюсон з Sunday News зібрав докупи всі шматочки й розкрив справжню особистість Перрі, змусивши її публічно визнати своє кримінальне минуле.

Давнішній злочин ніяк не вплинув на її діяльність, хоча надмірна увага журналістів дещо її ускладнювала.

Перрі все одно була постійною авторкою бестселерів за версією «Нью-Йорк Таймс», а її понад 100 детективів і трилерів здобули визнання критиків і були продані накладом понад 26 мільйонів примірників по всьому світу. У 2000 році за оповідання «Герої» вона отримала премію Едгара, а лондонська газета NYT назвала її одним зі «100 майстрів злочину». 

The Cater Street Hangman (укр. Кат на вулиці Кейтер-стріт) — дебютний детективний роман Енн Перрі. 

Крістіан Бала 

Роль: письменник

Відомий твір: роман «Амок» (2003)

Злочин: вбивство бізнесмена Даріуша Янішевського

Покарання: 25 років ув’язнення

Кристіан Бала — польський письменник, який став відомим через свою причетність до реального правопорушення, схожого на сюжет його роману. Він був засуджений за організацію вбивства Даріуша Янішевського — злочину, який роками залишався нерозкритим, доки слідчі не знайшли зв’язок між деталями вбивства та книгою Бала. 

У 2000 році тіло Янішевського було знайдено в озері. Протягом трьох років поліція Вроцлава не могла розкрити вбивство, поки детектив не знайшов деякі докази, що пов’язували вбивство з Бала. Ще більш сенсаційним стало те, що докази були знайдені в першому романі Крістіана «Амок».

Бала написав «вигадану» версію реального вбивства у своєму романі, використовуючи інформацію, яку міг знати лише вбивця. Справа отримала широке висвітлення в польських медіа й призвела до збільшення продажів роману, оскільки читачі шукали в ньому докази реальних подій смерті Янішевського.

У 2007 році Бала був засуджений до 25 років ув’язнення.  Суд дійшов висновку, що Крістіан організував злочин через ревнощі, оскільки Янішевський мав роман з колишньою дружиною Бали.

Того ж року, коли Бала перебував у в’язниці, апеляційний суд призначив повторний розгляд справи. У грудні 2008 року Бала знову був визнаний винним і продовжив відбувати 25-річний термін ув’язнення. Бала працює над другим романом під попередньою назвою «Де Лірик». Поліція повідомила, що докази, знайдені в його комп’ютері, свідчать про плани вбивства нової жертви, щоб пов’язати їх з його другим романом.

У 2017 році книга Крістіана Бали «Амок» стала натхненням для створення художнього фільму «Амок» режисерки Касі Адамік. 

«Amok» (2003) — дебютний роман Крістіана Бали, у якому він описав власний злочин.

Блейк Лейбел

Роль: графічний дизайнер, сценарист

Відомий твір: графічна новела «Синдром» (2010)

Злочин: вбивство першого ступеня, тортури й жорстоке поводження за обтяжливих обставин

Покарання: довічне ув’язнення без права на умовно-дострокове звільнення

Блейк Лейбел — канадський графічний дизайнер, сценарист і колишній спадкоємець статків у сфері нерухомості, однак всесвітньо відомим він став лише у 2016 році. У травні того року він був заарештований за вбивство своєї дівчини, моделі українського походження Яни Касьян.

З Лейбелом киянка Яна познайомилася у 2014 році в Лос-Анджелесі. Через рік після знайомства Яна завагітніла. Блейк завжди був поруч та підтримував цивільну дружину на пологах. У пари народилася донечка. 

У ніч на 20 травня Лейбела заарештували за підозрою в «сексуальному злочині». Блейк усе заперечував і був відпущений під заставу в 100 тисяч доларів. Через декілька днів після повернення партнера додому, Яна перестала відповідати на дзвінки своєї матері, так само як і Блейк припинив виходити на зв’язок та зачинився у своїй квартирі.

Коли поліція увірвалася до помешкання — побачили моторошну картину. Деталі вбивства молодої дівчини викликали особливе занепокоєння, оскільки перед смертю її довго катували й понівечили.

Справа привернула значну увагу ЗМІ, частково через жахливий характер злочину, а частково через відомість Лейбела в індустрії розваг. У 2010 році він працював над графічним романом під назвою «Синдром», який описував сцени, схожі на жорстоке катування Касіян. 

У червні 2018 року Блейка Лейбела визнали винним у вбивстві першого ступеня, тортурах і жорстокому поводженні за обтяжливих обставин. Його засудили до довічного ув’язнення без права на умовно-дострокове звільнення. Адвокати Блейка прийняли єдину можливу тактику — акцентували на психічних порушеннях обвинуваченого та сподівалися на пом’якшення вироку.  

Цей випадок й досі лишається найжорстокішим вбивством в ЛА як нагадування про жахливі крайнощі людського насильства.

Синдром (2010) — графічна новела Блейка Лейбела про лікаря-садиста.

Кожна історія, будь то роман чи графічна новела, відбиває унікальний життєвий шлях її творця, іноді насичений не тільки творчими злетами, але й темними моментами. Це змушує нас задуматися: як особисті переживання письменника впливають на його творчість? Як моральні та правосудні аспекти вплітаються у літературний світ? Ці питання залишаються відкритими й відповіді на них можуть додати нових вимірів до звичного сприйняття літературних творів.

Вам може сподобатись!