Попрощатися з людиноцентризмом, щоб врятувати планету

«Темна екологія» Тімоті Мортона



Неолітична революція, епоха просвітництва та антропоцентричний погляд на світ — головні причини глобального потепління. Ці явища, які раніше ми вважали нейтральними або й позитивними, британський філософ Тімоті Мортон звинувачує в екологічній катастрофі. А ще в ній винен наш брак уяви та шовіністичне ставлення до тварин, рослин і предметів. Як усе це повʼязано? Дізнаємося далі.

Що таке «темна філософія»?

Це мислення, що виходить за рамки зрозумілого нам світу (і це не про езотерику чи потойбіччя). «Темні» філософи вважають, що реальність складніша, ніж людина може осягнути, адже нам доступна тільки наша власна перспектива. Ми ніколи не побачимо світ так, як його сприймає кіт, повітря чи печінка, отже розуміння більшої частини реальності нам просто недоступне. 

Крім Тімоті Мортона до «темних філософів» зараховують, між іншим, французького антрополога Бруно Латура та американську біологиню й феміністичну філософку Донну Гаравей. Самого Мортона називають спадкоємцем епохи «згасання» просвітництва, яку почав Фрідріх Ніцше, а продовжили постмодерністські філософи.


Як ми мислимо зараз?

Антропоцентричне, раціоналізаторське бачення світу — спадок із часів просвітництва (XVII-XVIII століття). Метою мислителів і діячів цієї епохи було досягнення людського щастя за допомогою безмежних можливостей нашого розуму, а також поступу, заснованого на істині й справедливості. 

Звучить добре, проте саме Доба розуму призвела до проблем, які нам не вдається вирішити й сьогодні. По-перше, просвітництво дало поштовх колоніалізму та насильству, що його супроводжувало. Поділ на цивілізованих, правильних, зрозумілих європейців та диких, дурних аборигенів бере своє коріння, між іншим, звідси. Відповідно й за расизм та дискримінацію можна «подякувати» просвітництву. 

По-друге, бажання «використати» природу заради поступу людства також є його надбанням. Неолітична революція (перехід від збиральництва до фермерства) змінила не тільки спосіб життя, але й мислення — люди відчули свою владу та зверхність над рослинами й тваринами. Просвітництво звело такий світогляд до максимуму. Природа стала інструментом, який людина експлуатує заради власної вигоди.

Сьогодні ми й не задумуємося над тим, чи правильно це. Ми купуємо машини й поліестерові кофтинки, вирубуємо ліси, будуємо ферми, змінюємо екосистеми місцевостей, щоб нам жилося краще і зручніше. Цей алгоритм дій, який людство тисячоліттями автоматично повторює, усвідомлюючи його шкідливість, Мортон називає агрологістикою. Її ефектом є глобальне потепління. Її причина — відсутність уяви. Нам настільки важко уявити собі світ, що працює інакше, що ми негласно ствердили його неможливість.


Як пропонує мислити Мортон?

Якщо просвітництво мріяло упорядкувати знання й думки, висадити з них газон, то Тімоті Мортон пропонує нам дике поле або квіткову галявину. Філософ пропонує нам відмовитися від знайомих схем пізнання, зазирнути в темряву, яка так лякала нас в дитинстві, та прийняти її існування. 

Повага замість експлуатації 

Людина є не «вінцем природи», а її незначною частиною. Відмову від визнання рівності усіх живих й неживих істот на світі Мортон називає «видовим шовінізмом». Люди не всемогутні й не найрозумніші навіть на цій планеті. Ми ніколи не дослідимо реальність повністю. Нам треба навчитися жити з тим, що ховається від нашого погляду і ставитися до прихованого з повагою. 

Бджоли не є машиною для виготовлення меду на продаж — їхнє життя набагато різноманітніше. Вони мають власні взаємини, системи та світобачення, які нам доступні лише у вигляді даних, перекладених на зрозумілу нам мову. І машина не є лише машиною — вона складається з мікрочастинок, що постійно взаємодіють між собою. Цю взаємодію ми ніколи не зрозуміємо до кінця, але вона є не менш важливою, ніж людські стосунки. 

Гра замість боротьби

Мілан Кундера писав, що кітч є замітанням під килим усього, що бридке, хаотичне, комічне або страшне. Тімоті Мортон бажає вимести це все назад, запросити до спільного столу і перестати ставитися до життя так серйозно й стерильно. Це відрізняє його філософію від більшості екологічних рухів — філософ закликає нас гратися, а не боротися. 

«Форми життя граються (котяче грайливе гризіння говорить: “Я тебе вкусив, але й не вкусив”), бо гра — це модель реальності, бо речі переливаються значеннями. Тривожний дисбаланс і крихкість супроводжують будь-яку гру, щоб вона залишалася грою (…) Якщо ви ставитеся до (агро-)цивілізації (агрологістики) як до норми, ви водночас вирішуєте, що вона є чимось неминучим і що тільки агросистема робить можливим рух на Землі» — пише Мортон.

Якщо ми дивимося на міжнародні корпорації як на ігрові майданчики, а на нафтопереробні заводи або ткацькі фабрики H&M як на іграшки, змінити шкідливу систему здається набагато простіше. Капіталізм і консюмеризм більше не здаються залізобетонною брилою чи борщівником, який неможливо викорінити. Це просто конструктор «Lego» і його можна перезібрати.  

Раціоналізаторство та боротьба за краще майбутнє рано чи пізно впираються у фаталізм («Я не можу нічого змінити, тому й пробувати не буду») та кастову систему («Хто я такий, щоб щось змінювати»). Гра ж не має меж, мети й структури. Вона завжди нестабільна та непередбачувана. 

Коло замість лінії

Мортон відкидає лінеарне уявлення часу, наполягаючи на його циклічності. По-перше, це відповідає природним процесам — зміні дня й ночі, порам року, менструальному й місячному циклу і т.д. По-друге, циклічність передбачає відповідальність, адже виходу з переплетених петель реальності немає. Від помилок і занедбання світу не втекти, бо тікати нікуди. 

Чи тексти Мортона змінять бачення світу хоча б в академічній спільноті? Чи люди здатні забути про егоїзм та відчути себе рівними з дощовими червʼяками? Здається, що сьогодні глобальних змін в цьому керунку годі й сподіватися. Проте, за словами самого філософа, почати можна з найменших речей. І зробити це може кожен, знадобиться тільки уява.  


Джерела

Dark Ecology: For a Logic of Future Coexistence, Timothy Morton


Авторка: Катерина Шило

Вам може сподобатись!