Як впродовж історії жінки у різних країнах перетворювали колективні дії у політичні та соціальні зміни
Як ісландські жінки на день зупинили роботу країни
Ісландія стала першої країною у Європі та світі, де посаду президента держави обійняла жінка — Вігдіс Фіннбогадоттір. То був 1980-й рік. Навряд таке було б можливим, якби не одна подія, що сталась раніше — 24 жовтня 1975 року. У той день більшість жінок Ісландії влаштували страйк, відомий під назвою «Жіночий вихідний день» (kvennafrí). Жінки не повинні були йти на роботу, а також виконувати будь-яку працю по дому чи догляду за дітьми.
У такий спосіб радикальна феміністична організація «Червоні панчохи» прагнула нагадати суспільству про вагому роль жінок у ньому, не справедливу оплату праці та низьку цінність їхньої роботи вдома та поза ним.
Позаяк тоді ісландські жінки, які працювали отримували 60% чоловічої зарплати, а інші не мали можливості вийти на роботу через їх залученість у хатні обов’язки та виховання дітей. «Вихідний» паралізував країну. Безліч установ: банки, садочки й школи довелось зачинити. Телефонного зв’язку не було, адже телефоністки брали участь у страйку. Газети не друкували, бо всі верстальниці були жінками. Так само скасовували авіарейси. У Рейк’явіку, столиці Ісландії 25 тисяч жінок з усіх верств суспільства вийшли на мітинг, аби слухати промови та обговорювати наболілі питання. Ця акція дала суспільний поштовх та зробила видимою роль жінок.
Хоч сучасна Ісландія є країною-лідеркою у подоланні гендерного розриву, жінки отримують на 21% відсоток менше за своїх колег-чоловіків, а понад 40% жінок стикалися з гендерно зумовленим або сексуальним насильством.Тож у 2023 році масовий жіночий страйк провели знову, нагадуючи про ці проблеми.
Поверни ніч собі
У 1970-х і 1980-х роках феміністки стали гучніше говорити про відповідальність і провину за випадки сексуального насильства. До кінця 1970-х у США регулярно організовували заходи на знак протесту проти насильства над жінками під назвою «Поверни ніч» (Take Back the Night). Марші зазвичай організовували у відповідь на напади всередині громади. До 1980-х років Take Back the Night були звичними для студентських містечок Сполучених Штатів. З тих пір такі марші проводять щорічно у різних країнах світу, зокрема й в Україні.
Місяць жінок у ПАР
До 1950-х років у Південно-Африканська Республіці темношкірі чоловіки повинні були мати перепустки, аби легально перебувати у містах. Перепустки отримували лише ті, хто міг знайти роботу. Це дозволило уряду контролювати приплив темношкірих чоловіків у міста.
Закон про перепустки був одним із найненависніших законів апартеїду. Чоловіків неодноразово заарештовували, це призвело до перетворення більшості населення на злочинців. У 1952 році уряд оголосив, що чорношкірі жінки також повинні мати при собі перепустки. Жінки чинили цьому активний опір.
На знак протесту проти ухвалення законів, які мали обмежити пересування чорношкірого населення, 20 тисяч жінок 9 серпня 1956 року пройшли маршем до будівлі уряду Юніон Білдінгз у Преторії, столиці ПАР.
Протестувальниці передали уряду петиції проти законів, які поширювалися на жінок, хоча прем’єр-міністр не був присутній, щоб їх прийняти. Потім вони стояли мовчки протягом 30 хвилин, а пізніше заспівали пісню зі словами «you strike a woman — you strike a rock».
Закони про перепустки були остаточно скасовані аж у 1986-му році.
На честь події 1956-ого серпень є Жіночим місяцем у ПАР, а 9 серпня — Днем жінок.
