Свобода слова в інтернеті

Як соціальні мережі  реагують на воєнний конфлікт

«Кожен має право на свободу вираження поглядів». 
Стаття 10 Європейської конвенції з прав людини

8 хвилин

Пол Чемберс був закоханий. Він із нетерпінням чекав зустрічі зі своєю дівчиною в ірландському містечку Белфасті. Тож не дивно, що коли місцевий аеропорт закрили через несприятливі погодні умови, чоловік не на жарт розлютився. На емоціях він написав гнівний твіт: «Дідько! Аеропорт «Робін Гуд» не працює. Даю вам тиждень з лишком, аби ви розгребли оце все лайно, інакше ваш аеропорт злетить до небес!!!». У результаті його звинуватили у висловлюваннях «погрозливого характеру» і звільнили з обох місць роботи ще до завершення судового розгляду.

І хоча ця справа стосується лише однієї людини, вона є показовим прикладом проблем, що можуть виникати у процесі реалізації права на свободу вираження поглядів в інтернеті. 


Правила, які ми не читаємо

За останні роки соціальні мережі вибудували складну систему правил. Розглянемо її на прикладі компанії Meta, якій належать Facebook, Instagram та WhatsApp. Поведінка користувачів регулюється Принципами діяльностіПоложенням про умови надання послуг та Стандартами спільноти. Неприйнятним вмістом вважається пропаганда ненависті, мова ворожнечі, жорстокість, шахрайство й обман, залякування та приниження, насильство та його ілюстрації, оголеність, сексуальна активність, цькування, домагання, а також порушення авторського права. Для обмеження допису достатньо однієї скарги. Після того, як на публікацію поскаржилися, вона відправляється на модерацію. У Facebook прямо чи опосередковано працює близько 15 000 модераторів. На вирішення долі посту в них менше хвилини і стандарти, які покривають далеко не всі питання. Щоб зменшити навантаження на людей, компанія дедалі більше покладається на штучний інтелект. Алгоритм автоматично блокує «неприйнятний» контент на основі так званих «стоп-слів». Однак алгоритми – це теж результат праці людей, які можуть закладати у них свої симпатії й упередження.


Як змінювалися правила соціальних мереж під час війни

Жодна соціальна платформа не була готовою до повномасштабної війни в Європі. У відповідь на численні заяви від українського уряду, громадськості та власних працівників, міжнародні медіаплатформи вжили спеціальних заходів, які виходили за рамки або суперечили їхній політиці. У результаті виникла внутрішня плутанина, особливо серед модераторів українського сегмента Facebook та Instagram, якими користуються 13,2 і 15,6 млн українців відповідно. У зв’язку з величезним навантаженням, компанія Meta тимчасово дозволила користувачам в деяких країнах закликати до насильства проти росіян і російських солдатів. До того ж Instagram приховав від українських користувачів профілі деяких проросійських знаменитостей. Наприклад, спробувавши перейти на акаунт блогера Анатолія Шарія, співака Миколи Баскова чи журналістки Ксенії Собчак, ви побачите напис: «Профіль з обмеженим доступом. Цей профіль недоступний у вашому регіоні».

Не лише Meta переписала свої правила у відповідь на вторгнення РФ в Україну. Зокрема, Google припинив продаж онлайн-реклами у Росії, YouTube повністю скасував усі функції монетизації для російських користувачів та заблокував відео, які заперечують або применшують російську агресію, Twitter знизив рейтинг сторінок російських державних ЗМІ та дописів, що на них посилаються, а TikTok призупинив свою роботу у РФ через закон про «фейки». 

Інтернет-платформи намагалися адаптувати політику контенту, побудовану навколо понять політичного нейтралітету, до контексту воєнного часу. Однак, вже через місяць, коли українські користувачі почали розповідати про звірства російських військових у Бучі, компанія Meta повернула свої обмеження, що стосувалися переліку насильницьких висловлювань.


Чому інтернет-платформи блокують дописи про війну

Частина блокувань відбувалася через високу активність російських ботів, що масово скаржаться на публікації, або ж хибне трактування алгоритмами на основі «false positive» рішень.

Офіційно в Meta немає заборони на поширення інформації, фото чи відео злочинів, зокрема воєнних. Відповідно до правил компанії зображення воєнних дій має бути максимально нейтральним. При цьому, дозволяється публікувати графічні матеріали та контент, що містить сцени насильства задля підвищення поінформованості про можливі порушення прав людини. Однак, такі матеріали будуть видалені, якщо вони занадто відверті або виправдовують страждання. 

Численні правозахисні групи розкритикували такий підхід до насильницького контенту під час конфліктів, заявивши, що практика видалення даних із серверів призводить до втрати критичних доказів воєнних злочинів. Більшість заборон, суперечать міжнародним стандартам прав людини, і, подекуди, це грає на руку країни-агресора. 


Як писати про війну і  убезпечити себе від блокування

1) Не публікуйте персональні дані: номери банківських карток, телефонів, адрес, чеків, звітів. Якщо ви збираєте кошти на волонтерські потреби, можна скористатися сайтом Quicknote. За його допомогою можна створити нотатку, а потім згенерувати на неї посилання. 

2) Уникайте різких емоційних висловлювань. В стоп-лист системи вносяться слова, визначені неприйнятними, зокрема, «москалі», «кацапи», а віднедавна і «русня» чи «рашисти». Видаліть свої дописи з цими словами, або замініть на щось більш нейтральне. Деякі користувачі перестраховуються і цензурують зірочками навіть слово «Росія». 

3) Блокуйте агресорів. Якщо незнайомі люди проявляють нездорову цікавість до вашого акаунту – їх варто заблокувати. Так вони більше не зможуть бачити ваші публікації і, отже, поскаржитись на них.  

4) Обмежте коло читачів. Режим «тільки для друзів» кардинально позбавляє незнайомців можливості скаржитись на ваші дописи. Щоправда, поширювати інформацію на широку авдиторію не вдасться.

5) Урізноманітнюйте канали комунікації. Найчастіше запасним медіамайданчиком стає Twitter, де модерація не така сувора, як у Meta.

 


Ваш акаунт обмежений за порушення правил спільноти  

Що робити, якщо ви отримали повідомлення про порушення правил спільноти?

1) Напишіть в службу підтримки та подайте апеляцію.

2) Створіть резервний акаунт – це також спосіб публікувати пости на вашій заблокованій сторінці: для цього потрібно затегати її в дописі та підтвердити позначку.

3) Зверніться по фахову допомогу. Львівський Медіафорум допомагає активістам, медіа та журналістам у рамках Програми невідкладної підтримки медіа. Також, повідомляти про випадки блокування можна на пошту Міністерства цифрової трансформації: pr@thedigital.gov.ua.

4) Надайте розголосу проблемі. Наприклад, зараз українці масово поширюють гештег #MetaStopBlockUkraine та публікують скріншоти обмежень, які наклали соцмережі на їх облікові записи.Незадоволений пасажир Пол Чемберс, про якого згадувалося на початку, був щасливчиком. Врешті, обвинувальний вирок було скасовано. Серед іншого суд постановив, що користувачі «вільні говорити не те, що вони зобов’язані, а те, що відчувають». Соцмережі — це теж зброя, подекуди сильніша за танки та ракети. Одне з наших основних завдань сьогодні – розповідати світу правду про злочини росіян, використовуючи всі наявні інструменти, для того, щоб наблизити нашу спільну перемогу.


Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
Вам може сподобатись!