Про що говорили волонтерські організації, які допомагають ЗСУ та Гельсінська комісія США

Тарас Чмут, Сергій Притула, Дора Хомʼяк та Йонас Охман у Вашингтоні: основні тези та чому ця зустріч важлива. І що таке Гельсінська комісія. 


15 хвилин

7 грудня 2022 року на запрошення Комісії з безпеки та співробітництва в Європі (Гельсінською комісією Сполучених Штатів Америки) виступили найбільші громадські організації та благодійні фонди, які допомагають українському війську. Темою зустрічі була «Перемога краудсорсингу: всередині кампанії громадянського суспільства щодо підвищення летальності та живучості українських військ». Публічне засідання такого рівня відбулося вперше за історію українського волонтерства.  


Що таке Гельсінська комісія

Комісія з безпеки та співробітництва в Європі, або  Гельсінська комісія Сполучених Штатів Америки, є незалежною урядовою комісією США. Вона просуває національну безпеку та національні інтереси США підтримуючи права людини, військову безпеку та економічну співпрацю у 57 країнах світу.

Важливо, що  Гельсінська комісія не є частиною Конгресу  США, як написали деякі ЗМІ у заголовках: «Чмут, Притула та інші українські волонтери виступили перед Конгресом США». Конгрес – це двопалатний парламент США, до якого входить Палата представників та Сенат. 

Проте, до складу Комісії входять 21 комісари: 

  • 9 сенаторів призначені Сенатом;
  • 9 депутатів призначені Палати представників; 
  • 3 особи з Державного департаменту, Департаменту оборони та торгівлі, як правило, на рівні помічника міністра призначені Президентом США.

Поіменний склад можете переглянути на сайті Комісії


Чим займається Гельсінська комісія

Комісія уповноважена здійснювати моніторинг та спостереження за державами-підписантами Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі. Цей Акт також називають – Гельсінськими угодами. Вони були підписані у Гельсінкі 1 серпня 1975-го року главами 35-ти держав. Зрештою, тому «Комісія з безпеки та співробітництва в Європі» про яку йдеться називається «Гельсінською».

Особливу увагу Комісія приділяє тим положенням Гельсінських угод, які стосуються прав людини та співробітництва у гуманітарній сфері. Також Комісія уповноважена контролювати та заохочувати розвиток програм і заходів уряду США чи приватних організацій з метою використання переваг положень Гельсінських угод. Із фокусом на розширення економічної співпраці між Сходом і Заходом та більший обмін людьми та ідеями між Сходом і Заходом. 

Загалом діяльність Комісії має три «виміри»: 

  • військово-політичні виклики; 
  • економічне та екологічне співробітництво;
  • захист прав людини.

Тому Комісія спостерігає як кожна з держав-підписантів виконує чи порушує свої обовʼязки відповідно до Гельсінських угод, як політичних угод. Сьогодні Комісія приділяє значну увагу російській агресії в Європі (в Україні та Грузії).


Чим займаються комісари Комісії

Комісари регулярно спілкуються з високопосадовцями США (членами/кинями Конгресу, держсекретарем, Президентом та іншими) на теми повʼязані з  вимірами діяльності Комісії і (цитуємо з сайту Комісії) «за необхідності роблять публічні заяви з питань, що викликають занепокоєння». Комісари також зустрічаються з офіційними особами та відомими відвідувачами з інших держав-учасниць ОБСЄ і навідуються до країн, які викликають занепокоєння, для більш глибокого моніторингу та заохочення до виконання Гельсінських угод. Одним із прикладів таких візитів є спостереження за виборчим процесом.


Хто там був: коротко про організації 

Серед присутніх доповідачів та доповідачок були:

  • Тарас Чмут, директор БФ «Повернись Живим»;
  • Дора Хомʼяк , ГО «Razom for Ukraine»;
  • Сергій Притула, БФ «Благодійний Фонд Сергія Притули»;
  • Йонас Охман, ГО «Blue/Yellow for Ukraine».

Якщо про «Повернись живим», які допомагають армії з 2014 року та «Фонд Сергія Притули» ви скоріш за все вже чули, то розповімо більше про інші дві організації: ГО «Razom for Ukraine» та ГО «Blue/Yellow for Ukraine».

Американсько-українська громадська організація «Razom for Ukraine» була створена на Революції гідності у 2014 році. Сьогодні вони активно допомагають військовим та цивільним, здійснюють евакуацію з гарячих точок, збирають та передають гуманітарну та мілітарну допомогу, ініціюють та реалізують благодійні проекти.

Литовсько-американська громадська організація «Blue/Yellow for Ukraine» була створена також у 2014 році і надає українським військовослужбовцям і волонтерам нелетальні засоби, щоб допомогти  у боротьбі з російською агресією. Керівником організації є литовець Йонас Охман і кістяк команди з Литви. Проте, у команді також є люди з України, Швеції, Німеччини, Сполучених штатів Америки, Канади, Польщі та інших країн. «Blue/Yellow for Ukraine» концентруються на мілітарній допомозі, вони – це ті литовці, які зібрали на «Байрактар». 


Основні тези присутніх

Увага у питаннях комісарів та відповідях лідерів та лідерок волонтерського руху були навколо кількох тем: 

  1. Логістичні та регуляторні проблеми закупівель необхідного на фронт;
  2. Швидкість та своєчасність надання допомоги Україні;
  3. Основні завдання волонтерських організацій, які допомагають армії сьогодні;
  4. Запобіжники щодо зловживання отриманою міжнародною технічною допомогою від США. 

Відкрив зустріч Голова Гельсінської комісії сенатор Бен Кардін зі словами: «Битва в Україні – це битва в якій є всі ми. На це багато причин. Перша – неспровокована атака на суверенну націю і ми повинні стояти тут поруч з Україною. Друга – вони (Україна – «бо медіа») є лінією фронту оборони демократичних держав. Ми знаємо, що бажання Путіна виходять далеко за межі України, в інші держави регіону, інші суверенні держави регіону і бажання звалити демократичні держави. Тому це битва в яку повинні бути залучені всі ми». Також, Бен Кардінвисловив захоплення комісії «неймовірним талантом, відданістю, енергією, духом українців…І ви обороняєтесь з гідністю, з повагою до життя і це те, чого ми очікуємо від демократичної держави».

Наступним доповідав сенатор Роджер Вікер, він зазначив: «Україна повинна виграти цю війну… Ми повинні робити більше аби допомогти Україні, ми повинні робити більше як країна, як Комісія. Ми повинні дати їм усе спорядження, яке їм потрібне. Ціллю є не тупик/патова ситуація, не тимчасове перемирʼя, а перемога. Будь-які інші результати війни, окрім повернення Україні суверенних кордонів дадуть Росії час, аби перегрупуватися і повернутися до битви. Я переконаний, що з сильною волонтерською підтримкою Україна здобуде перемогу».

Наступним доповів Член Палати Представників Джо Вілсон, який підкреслив однаково сильну та спільну позицію щодо підтримки України з боку Республіканської та Демократичної партій США. Також він погодився з попередніми промовцями щодо «перемоги»: «ми говоримо про перемогу краудсорсингу, не тупик, не перемирʼя, не переговори, які, як ми знаємо, ще один військовий злочинець Путін просто не буде виконувати». 

Далі слово передали лідерам та лідеркам громадського сектору:    

Сергій Притула: «Чи треба нам більше зброї? Так, потрібно. Нам потрібно більше ефективної зброї для того, щоб забезпечити та захистити життя наших людей. Буде набагато ефективніше допомогти нам виграти цю війну якнайшвидше. Набагато дешевше допомогти Україні виграти війну сьогодні, ніж витратити більше грошей у боротьбі з російською агресією в Польщі або Литві. Має бути чітко зрозуміло всім – Росія не зупиниться в Україні». Сергій також наголосив на необхідності відповідальності та покарання для російських військових злочинців та згадав про відбудову: «Знайте, що українська волонтерська спільнота та громадянське суспільство є вашими стратегічними партнерами. Після перемоги ми не зникнемо чи втратимо імпульс. Ми продовжимо балансувати владу, забезпечувати демократичний розвиток нашої країни. І (знайте – «бо медіа») що міцні відносини та співпраця між Україною та США продовжаться в майбутньому».

Дора Хомʼяк: «Я знаю, що американці підтримують перемогу України і разом, ми американці, збирали ресурси (краудсорсинг – «бо медіа») для підтримки цієї перемоги. Питання у тому, чи Конгрес санкціонує ту допомогу, якої потребує Україна і чи США зроблять це вчасно».

Тарас Чмут: «Хочу зазначити, що дуже важливо для США, виключити Україну з графи «Контроль за злочинністю» (the Crime Control Column) у списку «Контроль за торгівлею» (the Commerce Control List), що дозволить нам доставляти критично важливе обладнання, як, наприклад, голографічні приціли, швидше та ефективніше». 

Перше питання під час зустрічі було від сенатора Вілсона і стосувалося того, як у гостей відбувається комунікація з різними організаціями та в їх організаціях.

Дора Хомʼяк: «Дивлячися на систему краудсорсингу, збору коштів та дистрибуції може видатися здалеку хаотичною та неефективною, але це точно є її сильною стороною… І тому автократії, які намагаються функціонувати «зверху-вниз» неуспішні і вони неуспішні в Україні, завдяки цій стійкості, інноваціям, індивідуальній свободі та рішучості».

Тарас Чмут: «Наша робота тісно координується Головнокомандувачем Валерієм Залужним, Командуванням Сил Логістики, які безпосередньо відповідають за забезпечення Збройних Сил. Наше завдання – не  змінювати державу. Наше завдання – посилювати її там, де це потрібно, або надавати державі час допоки вона знайде ресурси. Також посилювати ту допомогу, яку надають країни Заходу та трансформувати її до реалій української війни. Саме це дозволяє нам працювати ефективно та компетентно багато років».

Йонас Охман: «Неформальний фактор громадянського суспільства України яке підтримує ЗСУ не може бути недооцінений. Так, ми добре формалізовані, але особливо ці персональні ініціативи часом можуть призвести до надзвичайно цікавих результатів».

Друге питання було до Дори Хомʼяк від члена Палати Представників Рубена Ґаллео і стосувалося найбільших проблем під час експорту закупленої для ЗСУ допомоги.

Дора Хомʼяк: «Ці (проблеми – «бо медіа») стосувалися захисного спорядження: бронежилетів, які стійкі до куль та шоломів 3-го та 4-го рівнів. Сьогодні знову і знову збільшується потреба у приладах нічного бачення… Також у нас є виклики з цивільними та промисловими дронами… Та засобами комунікації… Якби ви зі своїми колегами могли б попрацювати з виконавчою гілкою влади над питанням «загальної ліцензії» аби ці види (які згадувала Дора у відповіді – «бо медіа») спорядження могло приходити в Україну не лише через наші організації, а могли попасти в руки всіх українців. Тоді вони будуть в безпеці і я думаю, ми зможемо врятувати багато життів…»

Далі пан Рубен Ґаллео попросив Тараса Чмута уточнити, як саме його пропозиція виключення Україну з графи «Контроль за злочинністю» у списку «Контроль за торгівлею» допоможе «Повернись живим».

Тарас Чмут: «Для нас і наших американських партнерів це можливість прискорення отримання закупівлі американської техніки та спорядження. Виключення України з графи «Контроль за злочинністю» у списку «Контроль за торгівлею» дозволить значно швидше отримувати те, що потребує українська армія для війни. На жаль, війна, втрати і масштаби настільки великі, що ні українська влада, ні західні партнери не можуть одноосібно закрити всі потреби. Саме тому, для нас важливе спрощення тих чи інших процедур для прискорення нашої роботи… і наших американських партнерів та інших волонтерських організацій з України». 

Далі Рубен Ґаллео спитав Йонаса Охмена про шляхи розвитку міжнародної спільноти та українського громадянського суспільства. 

Йонас Охман: «Я хотів би перенести на дещо інший рівень розмову про міжнародну співпрацю, на рівень урядовців. Я можу навести тут один приклад. Ми одного разу використовувати Хаб НАТО в Жешуві аби швидко доставити спорядження в Україну… і ми це зробили у співпраці з посадовцями НАТО… Ми також потужно допомагали ЗСУ з засобами нічного бачення та іншими засобами високого класу через Литовські Збройні Сили. Ця співпраця відбувається, але на малому рівні. І я хотів би звернутися з потребою про дискусію та діалог саме щодо цієї проблем… я повертаю вам це запитання, ми відкриті до діалогу, давайте говорити».

Передостаннє питання було від Джо Вілсона і стосувалося занепокоєння що спорядження: чи може техніка опинитися не у тих руках, оскільки Конгрес повинен також звітувати перед донорами та платниками податків. 

Тарас Чмут: «За 9 років війни нам вдалося побудувати ефективну систему взаємодію з Збройними Силами. Вся допомога передається офіційно на баланс військових частин. Генштаб та командування сил логістики знає в яку частину і скільки, і чого ми передали. Це дозволяє їм не дублювати нас, а нам не дублювати їх. Також наші менеджери мають доступ в кожну військову частину, з якою ми працюємо і можуть в будь-який момент часу документально перевірити наявність або стан тої допомоги, яку ми передали. Це дозволяє контролювати і у випадку втрати бути впевненими, що те чи інше майно дійсно було знищене в результаті бойових дій, а не десь зникло. Саме тісний, прямий контакт з військовими на рівні батальйонів, на рівні рот дозволяє контролювати допомогу і чітко розуміти запити військових».

Йонас Охмен: «У нас немає іншого вибору. Ми повинні впроваджувати підзвітність, ми повинні пояснювати що ми робимо з грошима людей… Наша підзвітність – вирішальна частина наших дій». 

Насамкінець Джо Вілсон не втримався запитати Йонаса про іграшкову панду, що стояла на столі впродовж засідання. 

Йонас пояснив, що ця панда – моральний лідер. Вона знайшлася на передовій, коли Кайл Паркер (керівник персоналу Гельсінської комісії) забезпечував 46-ту бригаду засобами нічного бачення. 

Повний відеозапис зустрічі можна переглянути на YouTube каналі Гельсінської комісії за цим посиланням. 


Чому все це круто

По-перше, засідання демонструє стійку підтримку України Сполученими Штатами. По-друге, доводить професійність, компетентність та впливовість українського волонтерського руху та громадянського суспільства, принаймні формальної частини. Промовці донесли найважливіше у самому Вашингтоні безпосередньо тим, хто приймає рішення або впливає на прийняття важливих рішень щодо підтримки України – американського суспільства та представників Конгресу. 


Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
Вам може сподобатись!

Від жарту до геноциду. Шкала Олпорта

У літературному просторі, де слова створюють фантазійні світи, часом реальність виявляється значно страшнішою, ніж будь-яка вигадка.