Держава-терорист чи держава, що спонсорує тероризм

Що це означає, які механізми притягнення до відповідальності та правові наслідки.


8 хвилин

Дисклеймер: на момент виходу цього матеріалу Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій Російська Федерація названа терористичним режимом.

Чисельні воєнні та військові злочини спонукають владу та суспільство офіційно визнати Російську Федерацію державою-терористом. Вперше це зробила Верховна Рада України 14-ого квітня: «Політичний режим РФ є неонацистським за своєю суттю, практикою й ідеологічно наслідує націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарний режим. Збройне вторгнення Російської Федерації до України, розпочате 24 лютого 2022 року, є актом агресії, відповідно до міжнародного права. Будь-яка пропаганда російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави-терориста заборонена». Ми вже згадували цей закон у статті про символіку V та Z..


Держава-террорист

Поняття «держава-терорист» досі не закріплено офіційно на міжнародному рівні.

Після чергових ракетних обстрілів у червні Президент України Володимир Зеленський закликав Раду Безпеки ООН ввести поняття «держава-терорист» і визнати злочинні дії російської армії терористичним актом проти населення України, зазначивши: «Ця війна, яку Росія веде проти України, демонструє не лише зміст цього поняття, а й нагальну необхідність закріпити його саме юридично – на рівні Організації Об’єднаних Націй – і карати будь-яку державу-терориста».


Держава, яка фінансує тероризм

«Держава, яка фінансує тероризм» – поняття, яке закріплено тільки  в законодавстві США.

Держави, яким присвоєно цей статус сприяли створенню терористичних організацій, вчиненню терористичних актів через інші держави або організації кібертероризму.

До списку держав-спонсорів тероризму США сьогодні входить чотири країни: Куба, Північна Корея, Іран та Сирія. Сирія – єдина країна в переліку, яка залишається там з 1979 року, на відміну від Іраку, Лівії, Південного Ємену, які вже виключені.

Кубу визнали спонсором тероризму двічі: перший раз у 1982 році через підтримку владою революційних рухів в іспаномовних країнах та Африці. Держава не просто відкрито підтримувала збройні конфлікти, а й надавала притулок партизанам, які потім брали участь у терористичних актах. А вдруге у 2021 році, коли надавала притулок для колумбійських повстанців та підтримувала диктаторський режим Ніколаса Мадуро у Венесуелі.

Іран потрапив до списку через підтримку палестинських груп опору в Секторі Газа та бойовиків «Хезболли», яких між іншим наприкінці березня відправили воювати проти України на боці Росії. Також країна передавала зброю сепаратистам у Ємені та опозиціонерам у Бахрейні.

Північна Корея до списку потрапила також двічі. Постачання зброї терористам, теракт з десятками жертв. Ймовірне спонсорування забороненої хімічної речовини для вбивства Кім Чен Нама (зведеного брата Кім Чен Ина) стало причиною для внесення до списку вдруге. 

Для визнання цього статусу Державний секретар США приймає і опубліковує рішення. Звісно, цьому передує ряд аналітичної роботи, звітів, консультацій, досліджень та обов’язкового підтвердження «неодноразовості» підтримки актів міжнародного тероризму.
Які наслідки для України матиме визнання США РФ «державою, що спонсорує тероризм?» До складу ЗСУ входять не лише громадяни України, а й іноземці, в тому числі громадяни Сполучений Штатів Америки. А це означає, що після присвоєння Державним секретарем США відповідного статусу,  у судах США можуть з’являтися позови про компенсацію збитків завданих громадянам США агресією РФ. Такі компенсації здійснюються з активів Російської Федерації. В той час як громадяни України наразі цього зробити не можуть (до завершення війни).


Що це означає і щоб що

«Держава-терорист» та «держава-спонсор тероризму» – два різні поняття. Визнання  статусу «держава-спонсор тероризму» тягне за собою економічні санкції та розірвання дипломатичних відносин. Які саме санкції можливі відносно «держави-терориста» зможемо дізнатися лише після нормативного закріплення поняття, критеріїв та механізму отримання статусу та процедури притягнення до відповідальності за вчиненні злочини.

Теоретично та фактично визнати РФ державою-терористом може кожна держава на національному законодавчому рівні. Такі рішення  є важливим дипломатичним жестом. Вони показують хто на міжнародній арені підтримує Україну. Наприклад, без міжнародного та національного закріплення Литва, в травні цього року визнала Російську Федерацію державою-терористом, а дії які вчиняються в Україні – геноцидом.

Наслідків для РФ у випадку визнання «державою-терористом»: 

  1. Скорочення дипломатичних зв’язків, місій;
  2. Фінансові (відключення банків від системи SWIFT, внесення до чорного списку Міжурядової організації The Financial Action Task Force (FATF). Внесення РФ до чорного списку FATF не дозволить оминути міжнародні санкції, введені проти неї у зв’язку з її вторгненням в Україну, через існуючі лазівки);
  3. Торговельні санкції. Часткова або повна заборона експорту товарів подвійного призначення. Товари, для військового використання (вироби, матеріали, технічне забезпечення, технології, обладнання та інше);

Судові. До Російської Федерації, буде подано позови компенсацію за завдані агресією збитки, так звана репатріація. Розслідування воєнних та військових злочинів та притягнення до відповідальності винних.


Статус «держави-терориста» в українському законодавстві

6 вересня цьогоріч у Верховній Раді України зареєстрували проєкт закону про статус держави-терориста та держави-спонсора тероризму. «Законопроєкт спрямований на юридичну кваліфікацію дій держав, які вчиняють акти тероризму, що відрізняє їх від інших суб’єктів терористичної діяльності, а також держав, які фінансово та іншим чином допомагають таким державам (спонсорують їх). На відміну від інших суб’єктів тероризму, держава-терорист намагається шляхом насильства досягти певних політичних або політико економічних цілей. Причому явище державного тероризму має як внутрішній, так і зовнішньополітичний аспект», –  ідеться у пояснювальній записці.

Законопроєкт пропонує поняття:

  • Держава-терорист – держава, влада якої базується на систематичному порушенні прав і свобод своїх громадян та громадян інших держав на її території, їх терорі й залякуванні та на застосуванні сили проти цивільного населення інших держав всупереч міжнародному праву. 
  • Держава-спонсор тероризму – держава, яка надає матеріальну та іншу допомогу терористичному угрупуванню, яке становить загрозу національній безпеці Україні, або іншій державі-терористу.

До списку держав-терористів можуть потрапити, якщо зафіксовані:

  1. Дії спрямовані проти своїх громадян: незаконні спостереження, розгін мирних зібрань, контроль за медіа, побиття, тортури, масові арешти та звинувачення, що не грунтуються на належних та допустимих доказах, показові суди, вбивства;
  2. Військові маневри і навчання, що проводяться поблизу кордонів України (особливо зона до 30 км від смуги державного кордону) і становлять загрозу її незалежності й територіальної цілісності;
  3. Вчинення кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку створення та підтримка озброєних загонів найманців, з метою знищення суверенітету чи завдання шкоди територіальній цілісності України; 
  4. Вбивства і спроби вбивств державних та громадських діячів України, що направляються державою незалежно від того чи виконуються вони за допомогою військових, спеціальних операцій або найму агентів;
  5. Поширення інформації про Україну та інші держави з порушенням повноти, достовірності та інших принципів інформаційних відносин з метою завдання шкоди національним інтересам України; 
  6. Продаж зброї всупереч нормам міжнародного права;
  7. Розробка, випробування і розгортання біологічної, хімічної, ядерної та\або космічної зброї, що підвищує ймовірність геноциду чи екоциду, тощо.

Закріплення поняття «держава-терорист» та «держава-спонсор тероризму»  в національному праві допоможе коректно формувати перелік держав-порушниць та реагувати на незаконні дії з їх сторони впровадженням конкретних санкцій. Створення механізму та критеріїв для отримання відповідного статусу в міжнародному праві дозволить державам, які зазнають тиску та агресії з іншої сторони, пропрацювати процедуру притягнення винних до відповідальності, застосовувати санкції та мати вплив при вирішенні питань на міжнародній арені.


Ця публікація розроблена ГО “ЙОДА” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цій публікації, належать “ГО ЙОДА” і не обов’язково відображають погляди USAID, урядів США, Канади або Великої Британії.
Вам може сподобатись!

Право на смерть

Де у світі евтаназія легальна і як це працює

Що таке булінг

Та як зрозуміти, що вас булять або кібербулять чи мобять